Ханна Ніколь Мерер

«Помічниця лиходія» – це просто бальзам на мої нерви! 😌💜 Нарешті героїня, яка не робить тупих вчинків і не змушує мене закочувати очі. Вона розумна, кмітлива, з почуттям гумору (і навіть чорного 😈), та ще й у парі з лиходієм, який, здається, не такий вже й лихий. Сюжет затягує, романтика без крінжу, а атмосфера – суцільне задоволення. Рекомендую 👍❣️

Начитавшись позитивних відгуків, вирішила прочитати цю книгу.
Із плюсів: читається легко, є трохи гумору і атмосфера діснеївського мультика.
Але головна героїня постійно тільки й думає про те, які в лиходія очі, які в нього ямочки на щоках, які губи — таке враження, що їй 12.
Мені не вистачило ані сюжету, ані пояснень, а іноді логіки. Наприклад, лиходій постійно когось катує і вбиває, але в нього є правило не шкодити невинним. Тоді кого ж він постійно катує і навіщо?
Склалося враження, що в книзі недостатньо подій: наче читаєш, а там майже нічого не відбувається.
Мабуть, єдине, що рятувало цю книгу, — це зачарована жаба.

Дотепна історія, що відбувається в фентезійному світі, де є дракони, інші міфічні істоти, король, магія і Лиходій. Як можна зрозуміти з назви, він наймає собі помічницю, з якою познайомився при цікавих обставинах, і між ними спалахує іскра, яка, на жаль, не розгорілась (ну тобто їх тягне одне до одного, очевидно ж, але рейтингу 18+ тут немає), бо, як з'ясувалось, це лише перша частина (коли, коли я буду уважніше читати, що купую, бо продовження ще не перекладене).
Помічниця лиходія, Еванджеліна Сейдж, — прекрасна. Дотепна, приваблива, іронічна, добра, дуже часто каже, а потім думає, а потім думає як виправити те, що сказала після того, як подумала.
Книга легка, але мені хотілось би більше глав від Лиходія, більше пристрасті і другу частину, щоб знати, що там далі.
Як дотепна історія — має місце бути. Тут, до речі, не без драм, бо Лиходіями так просто не стають, та й в особисті помічники злодіїв і вбивць не йдуть від гарного життя.
Чекаю на продовження)

З цією книгою я встановила свій рекорд по читанню, я ковтнула її за три дні, а якби не робота, то можей за два. Це не складна книжка, вона читається дуже легко, гг просто лапушка, але якщо для деяких книг це мінус, то для цієї книжки великий плюс. Ти починаєш читати її і думаєш шо зараз ця легенька історія дійде до хеппі енду і ти спокійненько відкладеш книжку і почнеш читати іншу. НІ ФІ ГА
Як почався там двіжняк, як повалив сюжет, від кінцівки я трошки афігєла, тепер прийдеться ждать другу частину. Я не поняла як так проізошло, но тепер вона одна з моїх улюблених.

Трошки сумбурний початок, взагалі нагадує фанфік, але далі авторка виправляється, через що книжка читається легко і навіть місцями веселить. Навіть чимось нагадало гумористичні фентезі, які були популярні в 80х, але більш проста за рівнем глибини персонажів.
Як підсумок: книжка підійде тим хто хоче просто відволіктися, трошки посміятися, але занадто великих сподівань на неї покладати не треба.

Якщо ви шукаєте легку, не нудну та кумедну книжку на парочку вечорів – вам сюди.

Вона написана динамічно, як на мене. Кожний розділ починається з активних дій (до речі, тут два пови) і через це сторіночки гортаються дуже швидко.

Сюжет забавний, ми маємо щось на кшталт казки з Лиходієм та Королем. Але ми спостерігаємо за «поганою» стороною Лиходія та його «офіса», що однозначно привертає увагу читача!

Чекаю наступну частину, щоб детальніше дізнатись про минуле Трістана, матір Еві та побачити як розгортаються події надалі, бо кінець цієї частини — кліфгенгер.

Якщо шукаєте гарне роментезі з тропом буркотун і сонечко — вам точно сюди)

Сюжет починається досить тривіально. Наш головний герой — Лиходій (він же Тристан), тікаючи від королівських охоронців натрапляє в лісі на молоду дівчину (ну, скоріш це вона звалюється йому на голову).
Як ви розумієте, молода дівчина — це наша головна героїня Еві, яка відчайдушно шукає роботу, щоб прогодувати сестру та батька.
Так і починається весела історія їх пригод) а там і давні таємниці, і заговори, і смерті (згідно розкладу, звісно). Але й без жартів та веселощів не обійшлося 😉

Щодо любовної лінії. Події розвиваються досить повільно та поступово. Спостерігати за усвідомленням того, що вони все ж кохають один одного було захопливо) Їх діалоги та взаємодія, це окремий вид мистецтва 🔥

Але, недоліки все ж є. Для мене історія була не динамічна (можливо, тому що це перша частина циклу), місцями хотілося спати, місцями було відверто нудно.

Загалом, історія варта прочитання, легка, цікава, смішна та незвичайна) з нетерпінням чекаю продовження історії, бо фінал нікого не залишить байдужим

Ця книга — саме те, що було мені так потрібно, аби вилізти з нечитуна😄

Легка, але при тому доволі насичена подіями і сюжетними поворотами історія, яка просто закохала мене в персонажів) Так, в певних моментах вона трохи банальна, але це той випадок, коли ця банальність не відштовхує мене, а тільки додає якогось шарму загальній атмосфері😌

Окремо виділю пункти, за які ця книга запала мені так глибоко в сердечко:
- якісний гумор, від якого не віє крінжем😄
- не 18+, за що неймовірно вдячна авторці, бо дуже не люблю цього відчуття ніби тримаю свічку, читаючи книгу😅
- ласт бат нот ліст, жаба з табличками. Тут я навіть не буду коментувати, ви маєте познайомитись з Кінгслі самостійно, щоб зрозуміти, яка він прєлєсть😂❤️

Якщо шукаєте кумедну книгу, яка допоможе втекти з реальності на кілька годин у звичайні будні незвичайного лиходія і його помічниці, тоді ви її вже знайшли😉

Це було дуже смішно. Мені сподобались діалоги, герої 🤌🏼
Єдине що не зайшло, це початок книги. Перші сторінок 200 сюжету оформлені наче сітком. І ці скачки між сценками мені не відгукнулись.
Але далі сюжет починає традиційно розгортатись і мене затягнуло. Чекаю продовження 🥹

«Помічниця лиходія» • Ханна Ніколь Мерер
оцінка: ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️
– давно не читала чогось такого від початку й до кінця приємного, легкого й фентезійного

⋆ тучка й сонечко, торкнися її і ти труп, роментезі, подвійний пов, нема 18+(ура)

⋆ Помічниця лиходія – це легка приємна історія про дівчину Еві, яка вимушена забезпечувати свою сім'ю, хворого батька й молодшу сестру. Їх мати пішла, після того як вбила брата Еві(випадково), але після фінальних розділів я ще думаю, А чи правда це?
З попередньою роботою у Еві не склалось, тому вона вимушена шукати нову.. І одного разу в лісі їй зустрівся гарний хлопець. Виявилось, що він і є той самий Лиходій, якого всі бояться..

Розшукується помічниця:   
— Добре організована.   
— Мусить насолоджуватися нічними змінами й написанням довгих документів.   
— Зобов’язана поводитися невимушено чи навіть допомагати під час підпалювань, катувань, убивств.   
— Не повинна кричати, коли на її столі лежатиме мертве тіло

⋆ на перших сторінках мені здавалось, що це буде щось нудненьке, бо нагадувало дитячу казочку. Але після 15 сторінки наче все змінилось.
А коли з'явився Лиходій)) тоді все взагалі пішло як по маслу
smooth like butter..

⋆ Еві – класна характерна гг. Вона не боїться труднощів, ну працювати на Лиходія, так працювати на Лиходія. Але не звачаючи на місце її роботи, вона все одно залишається людиною, яка розуміє що є добре, а що погано. Вона — не типова героїня з високими моральними принципами, а персонаж із багатьма внутрішніми суперечностями. Це додає історії динаміки та змушує читача задуматися над природою добра і зла

⋆ бо по факту, ця книга вчить тому, що "найгірша" людина на думку соціума може виявити набагато добрішою, ніж загально прийняте добро. Авторка перевертає класичні сюжетні штампи, занурюючи читача у світ, де зло не завжди таке однозначне, як здається.

⋆ Лиходій або ж Трістан – не просто Лиходій з казки, Бу я тебе з'їм. У нього є своя ціль і як виявилось особиста історія. Але мені прям не вистачило його минулого та минологу Еві, тому я буду чекати на 2 частину.

[однозначно рекомендасьйон]


                                    –  𝔁𝓸, écoute Lally,chérie ♡ тг к: https://t.me/readingsoulmate