Петра Бок
Країна: Німеччина
9.0
/10
Нові відгуки
Котик
Це була моя перша книга саме в такому стилі, бачила багато відгуків від людей які писали, що в ній багато не зрозумілих слів і т.д. , але це не так. Книга просто чудова і авторка яка залишала посилання на офіційні джерела і дослідження .
Рекомендую!!!
Рекомендую!!!
Чи бувало у вас таке, що ви самі собі вставляєте палки в колеса? 🙃 Коли здається, що хочеш досягти більшого, але якась внутрішня сила невидимо гальмує? Ось про це і книга «Mindfuck» 🧠💥.
Концепція Mindfuck: Як ми самі собі шкодимо?
Термін Mindfuck – це шкідливі внутрішні переконання, які формуються під впливом виховання, соціального оточення та власного досвіду. Ці установки змушують нас сумніватися у собі, боятися змін, відкладати мрії на потім. Фактично, це психологічні бар’єри, що стоять між нами і нашими цілями 🚧.
Якщо ви колись чули про «Парадокс вибору» Баррі Шварца, то обидві книги мають спільну концепцію, де він пояснює, як надлишок можливостей паралізує нас. Але якщо Шварц фокусується на зовнішніх причинах, то Бок каже: проблема всередині нас.
Що робить цю книгу особливою?
1️⃣ Простота пояснень – психологію в книзі можна зрозуміти і в кінці де, бо вона є доступно 🗣️.
2️⃣ Реальні приклади – тут немає відірваних від життя теорій 🔍.
3️⃣ Практичність – книга не просто описує проблему, а й дає методи боротьби з «mindfuckами». Це більше схоже на «Атомні звички» Джеймса Кліра, де теорія відразу підкріплюється практикою ⚡
Найцікавіші інсайти з книги: чому ми так думаємо і навіщо нам ці думки:
💡 «Я недостатньо хороший» – внутрішній критик, який змушує нас занижувати власні досягнення. В книзі є способи як йому протистояти)
💡 «Я повинен всім подобатися» – страх перед чужою думкою, що заважає приймати сміливі рішення. А коли страх допомагає? - Ніколи. Отже, робимо висновки.
💡 «Я не маю права на помилку» – прагнення до ідеальності, яке веде до прокрастинації. І взагалі тема перфекціоналізму тут розкрита добре, якщо порівнювати з психологією, то тут внутрішнє «Я» хоче заперечити «Я» реальне, створюючи розрив між тим, ким людина є, і тим, ким вона хоче бути. Це нагадує концепцію когнітивного дисонансу Фестінгера 🧠— коли внутрішні очікування не збігаються з реальністю, виникає напруга, що веде або до самокритики, або до уникнення дій.
Ці установки нагадують концепцію «самоздійснюваних пророцтв» з книг Деніела Канемана («Мислення, швидке й повільне») та Керол Двек («Налаштуйся на зміни»). Але Бок не просто говорить, що ці переконання існують, а пояснює, як їх позбутися.
Трошки поділюся лайфхаками від авторки, що з цими упередженнями робити:
✅ Позитивна саморефлексія
✅ Заміна деструктивних думок на продуктивні
✅ Робота з внутрішнім діалогом
Мені ці поради дуже нагадали методи з «Метод какао» з книги Лори Вандеркем про тайм-менеджмент ☕. Тобто, замість того, щоб зациклюватися на проблемах, потрібно зосередитися на вирішенні та діях.
Вердикт
Якщо вам подобаються книги про саморозвиток, такі як «Атомні звички» Кліра чи «Сила звички» Дагласа, «Mindfuck» стане чудовим доповненням до бібліотеки 📖
🔥 Мінуси? Декому може здатися, що книга повторює деякі ідеї з інших робіт по саморозвитку, але для цього і існує мотиваційна література, тобто для повторення важливих істин.
Концепція Mindfuck: Як ми самі собі шкодимо?
Термін Mindfuck – це шкідливі внутрішні переконання, які формуються під впливом виховання, соціального оточення та власного досвіду. Ці установки змушують нас сумніватися у собі, боятися змін, відкладати мрії на потім. Фактично, це психологічні бар’єри, що стоять між нами і нашими цілями 🚧.
Якщо ви колись чули про «Парадокс вибору» Баррі Шварца, то обидві книги мають спільну концепцію, де він пояснює, як надлишок можливостей паралізує нас. Але якщо Шварц фокусується на зовнішніх причинах, то Бок каже: проблема всередині нас.
Що робить цю книгу особливою?
1️⃣ Простота пояснень – психологію в книзі можна зрозуміти і в кінці де, бо вона є доступно 🗣️.
2️⃣ Реальні приклади – тут немає відірваних від життя теорій 🔍.
3️⃣ Практичність – книга не просто описує проблему, а й дає методи боротьби з «mindfuckами». Це більше схоже на «Атомні звички» Джеймса Кліра, де теорія відразу підкріплюється практикою ⚡
Найцікавіші інсайти з книги: чому ми так думаємо і навіщо нам ці думки:
💡 «Я недостатньо хороший» – внутрішній критик, який змушує нас занижувати власні досягнення. В книзі є способи як йому протистояти)
💡 «Я повинен всім подобатися» – страх перед чужою думкою, що заважає приймати сміливі рішення. А коли страх допомагає? - Ніколи. Отже, робимо висновки.
💡 «Я не маю права на помилку» – прагнення до ідеальності, яке веде до прокрастинації. І взагалі тема перфекціоналізму тут розкрита добре, якщо порівнювати з психологією, то тут внутрішнє «Я» хоче заперечити «Я» реальне, створюючи розрив між тим, ким людина є, і тим, ким вона хоче бути. Це нагадує концепцію когнітивного дисонансу Фестінгера 🧠— коли внутрішні очікування не збігаються з реальністю, виникає напруга, що веде або до самокритики, або до уникнення дій.
Ці установки нагадують концепцію «самоздійснюваних пророцтв» з книг Деніела Канемана («Мислення, швидке й повільне») та Керол Двек («Налаштуйся на зміни»). Але Бок не просто говорить, що ці переконання існують, а пояснює, як їх позбутися.
Трошки поділюся лайфхаками від авторки, що з цими упередженнями робити:
✅ Позитивна саморефлексія
✅ Заміна деструктивних думок на продуктивні
✅ Робота з внутрішнім діалогом
Мені ці поради дуже нагадали методи з «Метод какао» з книги Лори Вандеркем про тайм-менеджмент ☕. Тобто, замість того, щоб зациклюватися на проблемах, потрібно зосередитися на вирішенні та діях.
Вердикт
Якщо вам подобаються книги про саморозвиток, такі як «Атомні звички» Кліра чи «Сила звички» Дагласа, «Mindfuck» стане чудовим доповненням до бібліотеки 📖
🔥 Мінуси? Декому може здатися, що книга повторює деякі ідеї з інших робіт по саморозвитку, але для цього і існує мотиваційна література, тобто для повторення важливих істин.
Бестселери
Фільтр