✨Світлі книги для темних часів✨
Я з великим задоволенням прочитала цю книгу❤️
Це одна з тих історій, які написані ніби і для дітей, але несуть в собі багато закладених сенсів, і подобаються і дорослим.
З гумором, легко читається, — ви й не помітите, як гортатимете сторінку за сторінкою, все більше занурюючись в сюжет і співпереживаючи головним персонажам.
Ця книга про добро, і відданість, і вірність, і справедливість, і самопожертву.
Про дружбу і любов.
Про ельфа, дракона і людей. Дуже різних людей.
Маленький новонароджений ельф залишився сам у світі, де люди ненавидять ельфів, полюють на них і винищують.
Він — останній в своєму роді. Загублена душа, яка не знає, куди йти і що робити. Він самотній, голодний і змерзлий.
Він володіє магією, але не знає, як нею користуватися.
Одного дня на своєму шляху він зустріне жінку з собакою і чоловіка-мисливця і з тих пір вже ніколи не буде сам.
Книга складається з двох частин: в першій оповідаються пригоди маленького ельфа Йорша, в другій - через 13 років, коли він вже виріс і став майже дорослим.
За своїм стилем і вайбами книга трохи нагадала мені книги Астрід Ліндґрен "Міо, мій Міо" і "Брати Лев'яче серце" (це мої улюблені книги цієї авторки, до речі🙂).
А своїм гумором і певною абсурдністю - "Алісу в країні див" Льюїса Керрола.
До речі, в деяких країнах книга "Останній ельф" Сільвани Де Марі входить до шкільної програми з літератури. Було б добре, якби і у нас її вивчали. Книга дуже світла і добра✨
Кілька цитат наостанок
"Бабуся казала, що коли мріяти про щось дуже сильно, — мрія неодмінно справдиться."
"Коли всі проти тебе, коли всі тебе лають, досить, щоб хтось один заступився за тебе, — і ти відновиш утрачену силу й здатність боротися..."
"Ми відповідальні тільки за власні вчинки."
"Наше призначення таке, як ми самі захочемо, а не таке, як написав невідомо-хто на стіні (мова про пророцтво). Це наше власне життя, а не сон, що сниться комусь іншому."
"Той, хто тільки й знав, що з-під батога виконувати чужі накази, лишившись без наглядача, уже не здатний сам зробити що-небудь без наказу - навіть рятувати власне життя!"
Про "Останнього ельфа" мені важко писати відгук. Бо це книжка, яку слід читати не заради сюжету, який насправді цікавий - і я могла б просто його переказати й по всьому, - а заради легкого стиль письма і глибини діалогів, роздумів, спостережень. Зокрема спостережень ельфа за людьми.
Для мене в принципі книжка важить отим ЯК її написали. І тому цей роман отримує найвищу оцінку.
Отже, останній ельф натрапляє на жінку, мисливця й собаку, які допомагають ельфові врятуватися. Коли їхні шляхи розходяться, ельф потрапляє в печеру до останнього дракона. Вони обоє повинні здійснити пророцтво. Але навіть така зав'язка не є банальним сюжетним трюком. Бо: "Наше призначення таке, як ми самі захочемо, а не таке, як написав невідомо-хто на стіні. Це наше власне життя, а не сон, що сниться комусь іншому".
У тексті багато іронії, гумору, а також незвичних роздумів про людину, її звички, поведінку й навіть харчування: бо як можна їсти те, що думало (мова про м'ясо тварин).
І ще мені імпонує сюжет тим, що тут немає розлогих описів баталій, битв тощо. Авторка не зупиняється на тих епізодах довго. А більше зосереджується на, повторюся, спостереженнях за всім навколо.
Це фентезі. Але якщо Ви не шанувальник цього жанру, то не варто оминати цей роман. Бо він насправді дуже про життя, про реальність, в якій живе людина. І не перенасичений символізмом та якимось паралельним світом. І точно сподобається тим, хто любить у тексті глибину думки, нетиповість персонажів, небанальність сюжету.
Текст можна розчленити на безліч цитат - але не пафосних фразочок, а на цілі фрагменти, діалоги й монологи.
Можливо, колись цей роман увійде до шкільної програми в Україні, так як це вже відбулося в Італії. Такі книжки однозначно треба читати дітям, підліткам і дорослим - бо вони про цінності, про людину, про самотність та любов, про відповідальність та змужніння, про життя - як би пафосно це не звучало.
📖"Йорш подумав, що все життя, напевно, ділиться на до і після. До і після моменту, коли ти вперше торкнувся морських хвиль. Життя, у якому не було цієї миті, мабуть, не зовсім повноцінне".
📖"Купити задорого річ, яка не має ціни, - це все-таки вигідна оборудка".
