▫️«Янгол Смерті прийшов по мене і невдовзі забере, бо я однаково мала померти. Це була моя доля, і хто я така, щоб їй опиратися?»
Еван — Янгол Смерті, покликаний бездушно виконувати свою місію, забираючи душі 🫢
Але його світ змінюється, коли він зустрічає Джемму — звичайну дівчину, яка порушує закони природи, побачивши того, хто мав залишитися невидимим. Їхній випадковий зв’язок стає початком чогось забороненого ❤️🔥
У світі, де кохання між смертною і Янголом Смерті неможливе, вони змушені боротися за свої почуття, ризикуючи навіть своїми душами. Але чи здатне їхнє кохання подолати закони природи і саму долю? ❤️
▫️«Чи могло кохання спалахнути так раптово, мов потяг, що мчить по коліях і не може зупинитися? Чи може почуття бути таким руйнівним, що обпікає, мов лава, затуманює думки, позбавляє вибору?»
Ця янг-едалт книга вразила мене своєю атмосферою і цікавим сюжетом, нагадала мені «Щоденники вампіра» 😌
Хоча події іноді розвивались досить повільно, а кохання між Джеммою та Евана занадто швидко, та це не заважало читанню. Особливо вразив неочікуваний кінець, такі сюжетні повороти я полюбляю 🥹
Очікую продовження, щоб побачити, як герої будуть боротися з тими труднощами, які їм ще належить подолати 🤭😍
Що я можу сказати про цю книгу. Впринципі вона не жахлива, непогана, але для мене вона не стала тієї яку я захотіла би продовжити читати.
Гарне оформлення, були деякі помилки, але їх буквально декілька, не на всю книгу.
Про саму книгу, що я можу сказати.
Ну ідея дуже класна, але я очікувала одне, а вийшло зовсім інше. Мені не зрозуміло звідки взялась любовна лінія, чому дії героїв подеколи були нелогічні, інколи навіть абсурдними. Чесно кажучи — мені навіть було тяжко її читати, не через те, що вона якось написано складно, а вона написана трохи не цікаво, як на мене.
Я не знаю чи буду продовжувати читати, ідея класна. Сподіваюсь, що в наступних книгах реалізація цієї ідеї буде набагато краще ніж у першій частині, але поки я не можу сказати, чи буду купувати продовження
"Дотик долі" розповідає нам про ангела смерті та звичайну дівчину (яка не така вже і звичайна, як може здатися на перший погляд). І головна цікавинка книги - ангелу смерті приходить завдання вбити нашу головну героїню, в яку він вже встигнув закохатися. Що переможе: кохання чи відповідальність?
Наш чоловічий головний персонал, Еван, ну істинний Едвард із "Сутінки", я думала розписати його характеристики, але так набагато легше). Загалом, він мені сподобався попри деякі нелогічні дії. Джемма ж, якась трішки "суха" вийшла, реакцій мало і вони якісь не натуральні. Найкращі персонажі в цій книзі, як на мене, то Джіневра та Саймон. Хоч їх і не було так багато, але мені сподобалося спостерігати за ними.
Сюжет, в свою чергу, розвивається доволі структуровано, мені сподобався стиль письма, але все було передбачено і ну дуже нагадувало "Сутінки".
Якби мені було років 15-16, тоді б книга зайшла більше, але зараз в 20, прочитавши вже багато різних історій, то не можу сказати, що мені сподобалося. Це було непогано, але якщо ви не очікуєте на щось велике і нове. Також, наперед потрібно знати, що дії відбуваються у сучасному світі, а не у вигаданому. Я не фанат такого, тому особиста оцінка знижена, але можливо вам зайде більше.
Читати книгу рекомендую тим, хто любить "Сутінки" та інші підліткові книги з загадковим хлопцем з силами та сором'язливою дівчиною.
Цитати, які я видалила:
"Кажуть, час — мов сніжинка: якщо спробуєш впіймати його, він тане ще швидше";
"Сором'язливість — як мотузка, що зв'язує нам крила. Полетіти зможеш, лише розв'язавши її";
"Часом варто копнути глибше, щоб знайти те, що шукаєш. Якщо ти чогось не бачиш, це не означає, що його не існує. Поглянь уважніше".
