Не можу навіть передати як сильно мені сподобалась ця серія про Алекса Іствуда від Кінгфішер!
От тут, дійсно, людина надихнулась, так надихнулась творчістю Едгара По.
Не зіпсувала, не перебільшила, не применшила, а створила атмосферу гідного готичного роману-горору.
Це відчувається.
Нарешті достойна сучасна готика.

Як же я обожнюю її гумор, він прекрасний, я, здебільшого рідко посміхаюсь прочитаному в книжках, але вперше таааак шкірилась, це було таааак влучно!
Мовчу вже про те, що цю книжечку можна розібрати на цитати, бо там дійсно є багато цікавих, розумних думок.

Мені дуже сподобався головний герой, та й інші персонажі прекрасні, не знаю як можна було створити такий затишок у пітьмі.

Не скажу, що якась книжка сподобалась більше, можливо друга тому що звикаєш до героїв і вони стали більш своїми-своїми, не скажу.
Ці обидві книжки пречудові, тепер чекатиму третьої, із сумом, що ці історії закінчаться.
Хник-хник.

От питання до КСД, що у вас за цінники стали неадекватні на книжки?
Тому що що?
Топова книжка?
Витрати, матеріали?
Так якість Готикани на рівні ганьба, сторінки настільки тонкі, що просвічуюються, за оформленням звичайна книжка, на 300 ст.
І при цьому цінник 500 грн, а із запахом троянди ще дорожче?!

500 грн за що?
Тому що вона рейтингова?

Так видавництво Жорж видало не менш топові книжки «Те, що бенкетує вночі» і т.д Кінгфішер, гарне оформлення, якісний папір, так до 200 ст, але і ціна 210 грн!

Серйозно, КСД корону одягнуло?
Як ви робите ціноутворення?

За посередню книжку, реально посередню, яка з стилем «готика» не має нічого спільного, від слова зовсім.
Дешевий роман, дуже схожий на серіал «Венздей», з посереднім сюжетом, Веренморською академією (як Невермор у серіалі), з двома протилежними дівчатами в одній кімнаті (одна яскрава, інша наче готка, теж як у серіалі), ну просто дивуванню немає меж.

Я розумію, коли я романи РМ за таку ціну купую, або з ілюстраціями Небо Паблішинг за 600-700 грн.

А це? Ганьба видавництву, та й усе. Просто шкода паперу на такі видання.

Захопила мене ця книжка, нереально як!
Настільки не очікувала і з острахом брала, бо знову «Жорж» і знову зайці)))!
(От що ж це за стиль такий, ображати зайців, у мене аж серце щемить, з тої кривавщини, ну йоооой!)
Була впевнена, що може бути такий же крінж, як у Мони Авад, алеееее…ні!

Найкраще відчуття це те, що читаючи цю книжку я зрозуміла як сильно скучила за готикою, настільки, що продовжу читати все в цьому стилі, є книжки, які чекають на полиці, інші відкрила Readeat і пошукала ще книжок в цьому жанрі, ну захопилась, чесно!

Мене навіть не злякала небінарна особа в цій книзі, сам Істон (бо я все ж люблю традиційних персонажів), та закохуєшся в героїв одразу!

А який там гумор, обожнюю, така собі і готична готика і з влучним гумором, що розріджує похмуру атмосферу.

Дивні події, скрип дощок по ночах, химерний маєток, все цікаво, та нічого не ясно — саме так відчувається атмосфера готики.

Радію, що є ще друга книжка, зараз проковтну і її.
І з нетерпінням чекатиму ще книжок в такому прекрасному, улюбленому мною похмурому стилі 🖤!

Топова книжка, серйозно!
Я настільки з обережністю намагаюсь читати українських сучасних авторів, але це прекрасно!
Раджу до прочитання, бо вона вам відгукнеться.
У мене вона викликала емоції, а це, мабуть, і є місія книжок!
Захоплююсь 🖤!

Все що робить Анастасія Стефурак — то дійсно мистецтво!
Я не могла надивитись і намилуватись тими ілюстраціями, які мʼяко доповнювали роман.
Болючий. Він, дійсно такий, і тягучий, і вʼязкий, морально.
Тому що читається він швидко і безперервно.
Ти не можеш відірватись через купу питань, «а що далі? далі..»
Дуже знайома історія для нашого часу і для наших людей.
Коли губиш себе і не завжди можеш віднайти, а єдиним виходом з цього абсурду і постійного тиску бачиш самогубство.