Від цієї книги я очікувала більшого. Це і недо-ромком і недо-триллер. Як для ромкома, то мені було недостатньо розвитку стосунків та хімії, а як для трилеру — замало сюжету.

Якщо ви очікуєте, що це легеньке чтиво із 18+ з перших сторінок (на кшталт Священника), то це не так — перший поцілунок відбувається після 200ї сторінки. Але сюжету було замало, щоб перша половина книги була цікавою. І хоча слоубьорн тут триває аж 4 роки, хімія та почуття між героями виникають раптово, і також після 200ї сторінки. Від сцен 18+ я також очікувала чогось більш незвичайного, адже книга у жанрі дарк ромком це щось новеньке, але навіть чорного гумору мені було замало.

Плюси: гарний дизайн обкладинки, приємний на дотик софттач; сцени 18+ таки були непогано прописані; стиль письма досить легкий, читається швидко (коли не було нудно); нова незвична ідея — ромком про серійних уб*вць.

В цілому, це книжка на один раз. Окремий біль — сторінки майже не відкриваються, книга ніби дерев'яна, одразу починають тремтіти руки. Тож для мене і якість, і зміст - на досить низькому рівні.

Підземелля смакоти — ідеальна легка манґа, щоб відпочити та відволіктися. Історія оповідає класичний D&D сюжет — четвірка товаришів подорожують углиб підземелля, щоб врятувати від дракона сестру одного з героїв. Проте, для довгої подорожі потрібно багато припасів, тому наші герої вирішуть харчуватися монстрами, що траплятимуться їм на шляху.

Всі персонажі досить харизматичні:
• бородатий дворф — експерт із куховарства, який замість щита носить величезну сковорідку,
• ельфійка-чаклунка, яка в жодному разі не буде куштувати монстрів (але кожен раз вона в захваті від смаку),
• воїн, який хоче з'їсти все, що бачить, — навіть залізні лати,
• маленький зломщик, єдине завдання якого бути відмичкою (привіт, Астаріон).

Тож вся історія складається зі шляху, полювання та куховарства. Все це схоже на книгу рецептів, довідник монстрів та збірку коротких історій (хоча сюжет іде доволі лінійно). Кожна глава чи дві оповідають про нового монстра, з героями повсякчас трапляються дотепні ситуації, мальовка емоцій на висоті, тут і похіхікати частенько можна. Та і в цілому мальовка дуже гарна і пропрацьована, тож історія класна, всім раджу!

Ця книга розповідає історію кохання Бенедикта, якого не сприймають як окрему особистість, а вважають лише "другим Бріджертоном". Тож в цій книзі маємо проблему самоідентифікації. Проте, ще з першої зустрічі наша головна героїня сприйматиме Бенедикта не як частину сім'ї, а як окремого чоловіка, в якого вона закохалася і могла тільки мріяти про майбутнє з ним. Тут постає друга проблематика — обмеження "вищого суспільства", адже Софі — байстрючка, яка не має права навіть думати про таке майбутнє, і потрапляє на бал завдяки хитрощам і допомозі служниць. Але вона не знає, що навік причарувала найгарнішого з Бріджертонів.

Яка ж хімія сталася між героями на цьому балі! Авторка знову настільки майстерно описала найменші дотики, що я ледь не пищала від захвату. Але як і в Попелюшки — для Софі все скінчилося опівночі. Головна інтрига книги, завдяки якій я не могла відірватися до другої ночі, — Бенедикт не впізнає Софі під час наступної зустрічі, але все одно героїв неймовірно тягне одне до одного! Отож я читала, допоки особистість Софі не розкрилася.

Саме ця книга досить камерна, зосереджена в основному на головних героях і ще на кількох персонажах, але мені цього було достатньо. Всі любовні сцени описані в стилі Джулії Куїнн, тож розчаровані ви не будете. Як на мене, Бенедикт поки займає місце найкращого чоловіка Бріджертонів. Найбільш турботливий і уважний, чуттєвий, творчий, озвучує свої почуття без страху, знає чого хоче жінка. Тож книга запала мені в саме серденько 🤍

Ця книжка для вас, якщо:
- ви підліток, який шукає розуміння та прийняття в книгах;
- ви втомилися від важких новин та важких книг зі складним світоустроєм або зайвою драмою;
- ви шукаєте чогось світлого і легкого.

Якщо ви шукаєте історію кохання, то це не вона. Ця історія в першу чергу про дорослішання, самопізнання, прийняття, сім’ю. Як на мене, найбільш романтичний і солодкий момент — це остання сторінка книги. Але орієнтація героя ніби відходить на другий план, акцентується увага просто на стосунках між людьми, на відносинах в родині.

В цій книзі кохання подається як безумовне, щире, відверте почуття, яке просто виникає між людьми, незалежно від статі. Герої зустрічаються ніби випадково, але дорослішають разом, змінюють один одного на краще, приносять у життя одне одного щось позитивне. І хоча вони були абсолютно різними, їм вдалося зрозуміти один одного і стати найближчими людьми.

Дуже багато цитат, настільки близьких, що їх хочеться виписувати. Багато життєвої правди, поданої м'яко. Дорослим може бути дещо важко сприймати цю книгу, бо головний герой думає, говорить і діє на свій вік - 15 років, але повертаючись до своїх підліткових років, я змогла його зрозуміти.

Дуже класна атмосфера штату Техас, жаркого повітря, літа, авто-пікапу, каньйонів та зірок, підліткових років. Книга хоч і проста, але мені сподобалася. Навряд буду перечитувати, тому оцінка - тверда 8.

Ця манга — невеличкий детектив в атмосфері вікторіанської Англії, який тримає інтригу до останньої сторінки. У ході історії вам потрібно буде зрозуміти — який із близнюків перед вами і розібратися у їх минулому. Кому сподобався Темний дворецький — має сподобатися і ця коротенька історія.

Стиль мальовки дуже приємний, коричневий колір друку мене не відволікав, а навпаки ще більш заглиблював у атмосферу старої Англії.

Дії відбуваються у школі для хлопчиків, де два близнюки прикидаються один одним — але це не просто гра, це наслідок подій, що сталися ще у дитинстві героїв. Ця манґа про прийняття своєї особистості, про бажання любові, про вибір і навіть якусь пожертву. Історія насправді глибша, ніж здається і після фіналу хочеться дізнатися більше — як саме загинув брат, що далі було з героями, більше про їх минуле. Але фіналом я задоволена, він одночасно сумний і щемкий, і дає певну надію.

Тож історія прекрасна та має ідеальне завершення, але мені було мало)