Вже вкотре я повертаюся до прочитання цієї книги, навіть ні, не саме до цієї, а до всієї серії. Вони настільки легкі, що я не встигла моргнути, як прочитала всі три. Звичайно, це моя улюблена, оскільки це той фінал, на який я чекала.
Але ось тільки, він вийшов дуже зім'ятим, тому що історію розповідали так красиво і детально, а фінал вийшов дуже небагатослівним.

Але Беллі все ж таки знайшла своє щастя, свою нескінченність. Так, все було складно і багато хто розкритикував цю історію, але це - життя і зараз всі молоді люди роблять помилки за які їм доводиться відповідати.

Хтось хоче пробачити, хтось відпускає і сподівається знайти, а хтось живе з образою в душі і приховує це, сподіваючись, що його зрозуміють без слів.

Кожен персонаж несе у собі свої переживання, емоції, і головне – кохання.

Прочитавши книгу розумієш, що важливо говорити про свої почуття, адже час дуже швидкоплинний і важливо не втрачати шансу в житті, тому що можливості все виправити і знайти своє щастя може більше і не бути.

У цій книзі докладно описуються подальші пригоди-пригоди 17-річної Беллі, Джеремі та Конрада.

Є й такі трагічні моменти, що я не могла стримати сліз.

Усю книгу ворожила: кому Беллі віддасть перевагу - Конрада? Джеремі? Я б обрала Джеремі.

Попри очікування, любовна інтрига тут дуже невиразна. Набагато більше уваги приділяється відносинам внутрішньосімейним, більше батьки і діти, ніж Еммануель.

Дуже шкода, що батько братів приймає рішення продати будинок, у якому герої були такі щасливі.

Нескінченне літо, насолода юністю та ледарством – кожен би хотів провести таке літо.

Поводження Конрада я взагалі не зрозуміла. Так, герою потрібні драми, щоб залишатися цікавим. Але деякі його вчинки... М'яко, скажімо, не вкладаються в голові.

У плані емоцій від книги та фіналу мені сподобалося. Читати точно раджу, в тому числі і продовження. Тепер не терпиться дізнатися, як автор вирулить Беллі на стежку, що веде до щастя.

Продовження історії Лари Джин та її любовних листів, перша частина мені сподобалася більше, але і ця має місце.

Лара Джин та Пітер намагаються будувати стосунки, але над ними висить проблема у вигляді його колишньої дівчини, якої надто багато у його житті для колишньої.

Саме цей образ не дає Ларі Джин просто насолоджуватися відносинами, вона більше змагається з вигаданими проблемами та змушує його підписувати контракти про те, що вони мають і не повинні робити.

Та й історія з лижної поїздки набирає обертів, їхній поцілунок у джакузі став надбанням інтернету і лише лінивий не взяв участь у перегляді чи створенні мема.

Пітеру ця історія особливо не псує ні життя, ні настрій, а для Лари Джин це трагедія. Як же їй було прикро, коли з'ясувалося, що Пітер знав, хто це зробив.

Для мене виявилося дуже багато гойдалок і сумнівів Лари Джин, останній лист знайшов свого адресата і з'являється нова дійова особа, утворюється другий любовний трикутник. Я, звичайно, розумію, що підліткове кохання, але в цій частині відносини Пітера і Лари Джин не тягнуть для мене на кохання.

Ну ось і добігла завершення ця прекрасна трилогія Дженні Хан. Як би не було сумно, але всьому приходить кінець. Але ж я так звикла до улюбленого героя, що зовсім не хочу розлучатися.

Чудова легка історія, яка читається на одному диханні. Історія, яка вселяє в душу кохання та гріє серце.

У цій частині Дженні Хан добре розкрила Пітера - вона не зробила його ідеальним книжковим героєм, а навпаки показала його, як звичайну живу людину зі своїм характером.

У Лари Джин все як завжди - вона робить печиво і шукає ідеальний рецепт, також захоплюється скрапбукінгом, і як і Пітер робить помилки, але усвідомлює їх.

Дженні Хан має дивовижний дар, здатність перенести читача на п'ять, десять років тому в часи юності, де читач може згадати своє перше кохання, і біль від розлуки з коханим.

Що ж зберегла Дженні Хан і що об'єднало всі три частини, то це мила, тепла і затишна атмосфера, наповнена ароматом свіжої випічки. І лише через атмосферу та настрої вже варто прочитати цю книгу.

Історія кохання, вчить нас не відступати перед труднощами, адже сильне кохання, здатне подолати все і навіть більше. Читайте і насолоджуйтесь цією чудовою трилогією, любите, їжте печиво.

Коротка, як спалах, прекрасна атмосферна історія кохання, що зароджується.

Будинок, повний світла, підлітки, що стоять на порозі почуттів. Книга з шармом.

Беллі, головний персонаж, розквітає цього літа, як властиво 16-ти та 17-річним дівчаткам. Вона перетворюється на юну принцесу, і більше не виглядає невгамовною молодшою сестричкою із задирками та подряпаними колінами.

Вона починає притягувати погляди, і звичайне проведення часу замінюють вечірки і важкі бесіди.

Одне мені не сподобалося. Терпіти не можу книги, де в сюжеті хтось помирає від невиліковної хвороби. Автору, звичайно, видніше, що зі своїми героями робити, але я не любитель таких сюжетних ходів.

Склад у Дженні Хан легкий, читається книга дуже швидко. Така собі казка для підлітків і не тільки.

Я із задоволенням поринула в цю історію, іноді навіть свою юність згадувала.

Не варто чекати на щось серйозне, це література для відпустки, для вихідних і для того, щоб на душі стало легко. Типовий young adults, але приємний, як полуниця із вершками.