« — Знаєш, що я збагнула, поглянувши у вічі смерті? Що хочу щодня усвідомлювати, що я жива, і жити далі».

Ох, як я наревілася з цією манґою... Пів другого тому тепер пропитані моїми слізьми. Знаєте, історія хоч й світла, але морально тяжко все одно після неї. Чи раджу я цю манґу? Так, якщо ви готові проплакати усю цю історію, бо вона не зможе вас залишити байдужими.

Колись у далекі часи вірили, що якщо у тебе дещо болить, або ти маєш якісь проблеми з певним органом, то достатньо було усього з'істи відповідний орган тварин...

« — Я хочу з'їсти твою підшлункову» — це цитата початку та кінця стосунків між протилежними за хакаратером однокласників — відлюдником ** та екстрасоціальною Сакурою. Вони ніколи не спілкувалися, поки дівчина не відкрила один свій жахливий секрет саме цьому хлопцю — вона скоро помре через те, що такий важливий орган, як підшлункова, припинив свою життєздатність. Так, хоч й Сакура смертельно хвора, та не падає духом; вона хоче максимально яскраво прожити усі дні, котрі їй залишилися. Під час дещо дивних стосунків між ** та Сакурою, ті одне одного змінюють: хтось більше починає розуміти сенс життя, а хтось — відкриватися для цього світу.

Ця історія вчить цінити кожну хвилинку свого життя, яке складне б воно не було.

« — А знаєш, що означало «фантазія» мовою древніх?
— Ні.
— «Уява»!»

Мені нема нічого нового сказати щодо цієї манґи, бо це вже 7-мий прочитанний том, окрім того, що з кожною частиною історія набирає усе більше й більше оборотів! Для мене цей том був просто вау через те, що тайтл стає жорсткішим, не таким дитячим, як напочатку. Плюс ми дізнаємось відповіді за свої запитання, створюючи нові теорії щодо майбутнього сюжету.

ПОПЕРЕДЖАЮ, Є СПОЙЛЕРИ ДО МИНУЛИХ ТОМІВ!
Настав час повертатися Сету до реального світу. Поки хлопець був серед чарівного лісу, що не має міри часу, він навчався новому сприйняттю фантазії завдяки лісовику Міру. До того ж це допомагає Сету тримати в шорах свою жорстку та темну половину, яка може зруйнувати усе, що йому так дороге.

Повернення рогатого чарівника з новими силами було дуже вчасне, бо він зміг зупинити того, хто збирався зруйнувати не тільки Кіфандір, а можливо й увесь світ. Та хто ж це? Невже це та людина, якій усі довіряють? Чи може за цим усім стоїть хтось інший? Та чи не треба у цей дивний час чекати ще більшу загрозу, яка може призвести до величезної війни?

«Однак лорди скрегочуть зубами... Те, що сприймається за надмірну ініціативу в парубка, для дівчини вважається порушенням субординації. Тому порада: не світися до посвяти... або не попадайся!»

Чим ДАЛІ, тим манґа все КРУТІША! Хто її не читав, то дуже рекомендую, бо історія просто вау: тут й гумор крутий, й персонажі, котрі мають своїх скелетів в шафі, та й сам сетінг незвичайний!

ПОПЕРЕДЖАЮ, НАДАЛІ БУДУТЬ СПОЙЛЕРИ ДО МИНУЛИХ ТОМІВ!

Сет нарешті потрапив до замку Лицарів-Чаклунів Кешлон Мерлін, аби серед книжок бібліотеки знайти хоч якусь інформацію щодо Радіанту. Проте ніхто не хоче давати йому цих знань... окрім Окохо — однієї з кандидаток в Лицарі. Але все одно цього замало, тому Сет проникає в архіви, звідки потрапляє до... до ще одного брата? Та скільки ж можна? Ще й кожен несе за собою небезпеку... Чи насправді це все через одного з них? До чого ж тут Піодон й які плани він має на Сета, проникнувши в його підсвідомість, що, у свою чергу, може знищити не тільки рогатого чаклуна, а й усіх, хто хлопцю так небайдужий?

«Гадаєш, ти маєш право вирішувати долю людини, хоч би яким злочинцем вона не була?»

Розпочинається моя улюбленіша арка цієї манґи. Повірте, вона дуже крута! З кожним томом події набирають все більше й більше оборотів.

ВІДГУК МІСТИТЬ СПОЙЛЕРИ ДО МИНУЛИХ ТОМІВ!

Бій у Ґуркітянську нарешті закінчився. Ця битва відкрила для Сета все більше загадок та таємниць не лише про немезид, а й про самого себе. Ким він є насправді? Невже він настільки не пам'ятає свого минулого?

В академії Артеміди Сет не знаходить хоч якоїсь інформації про Радіант — джерело створення немезид, — тому він вирішує самому відправитися до острову-континенту Кевандір, аби потрапити у бібліотеку Кешлон Мерлін — замку лицарів-чаклунів. Можливо нарешті хоч там буде потрібні архіви про той злощасний Радіант?

Окрім того, що це початок нової арки, ми знайомимося з новими персонажами, які відіграють й будуть відігравати дуже великі ролі у світі чаклунів та в житті Сета... Далі більше, набагаааато більше!

« — Іншими словами, чий табір ти обереш?»

Стає все крутіше та крутіше: з'являються нові персонажі, з'являється ще більше загадок та таємниць.

Бій у Ґуркітюнську закінчується, але так, як ніхто й не здогадувався. Під час бою Сет зустрічає того, хто просто перевертає його життя догори ногами, змінюючи його самого, ще й не у хорошу сторону. Сета очікує вибір... чий табір він обере: бути з інквізицією, бути на стороні людей, чи категорично бути на стороні чародіїв.

Особисто я вважаю, що саме у цьому томі Сет перестає бути хлопцем з великими недосяжними мріями. Тут він стає більш дорослим, бо, як виявилось, в житті не все так легко, особливо для нього