📝Збірка поезії Максима Кривцова відлунює кожним словом у душі 💔
Ці вірші, як кулі, залишають рани, які, мабуть, ніколи не загоїти… 😔

📑 «…сталася холодна як крига війна…урок, що зветься «Спокійне життя», закінчився»
📑 «Хай мене омине чаша війни, але якщо не омине — я спрагло нею напʼюся»
📑 «…я рахую імена тих за кого потрібно помститись»
📑 «Риє окопи Марія, кожен робить, що вміє»
📑 «Війна пахне словами…»
📑 «Жахи розростаються, наче соняхи»

Так болить і так сумно після прочитання 🥺💔
А ще, величезна гордість мати таку книгу 🇺🇦

Ці книги залишаю у бібліотеці 🥺, як згадку, про людей, які боролися 🙏 Адже, як кажуть — автора памʼятають, допоки його читають 😌

🍃🍃🍃
Книга, яка змусить відчути таку сильну рефлексію і відчуття безпорадності 🤪
Особливо, рекомендую слухати нашим батькам — є що згадати і що обдумати 🤔
Я, як дитина незалежності 🇺🇦, прожила у «совку» всього 2 місяці, але навіть я у школі, юності відчула вплив цього накруту 😵‍💫

Думки про певні розділи 🤔👀

📎 Якщо ви памʼятаєте ці висловлювання - «справжнісіньке «Полє чудєс» в странє дураков 😵‍💫, з жебраками, купонами МММ 😑, бритоголові міняли та їх тарифи — вам точно потрібно слухати/ читати 📍

📎 -Немає грошей- і -Ти не заслужила- це такі різні речі для дитини… ти мала спочатку заслужити 😢, а потім у дорослому віці оця нестерпна рефлексія — чи ти справді заслужила мати цю сумочку, коли у когось немає їжі 👀🥺

Ремарка 😌👌Моє дитинство було чудовим, зрозуміло що не все могли собі дозволити… 🙏, але деякі устої того періоду все одно прослідковуються…

📎 Порядна чи непорядна професія ☹️
У дитинстві повчали — гроші 💰 не головне… Але чи так це, коли всі живуть у матеріальному світі ? 🤔

📎 «Нашого ментального та емоційного ресурсу вистачає на енергообмін та якісне спілкування з пʼятьма-десятьма людьми з поза кола родини…»
А що каже принцип совка 📍 «нє імєй сто рублєй, а імєй сто друзєй», бо завжди потрібно було мати звʼязки 🫤
Вступ в університет за дві свині, обовʼязковий конверт у лікарні ((
Складати копійки на чорний день…
Запитайте у батьків, бабусь чи дідусів — вони розкажуть багато історій, я впевнена 🙄

🍃🍃🍃
Знайомство з автором вдалося 👏
Цікавий і часом моторошний трилер, який тримав у напрузі 😵‍💫
Я у захваті 🤩

📝 Це тільки здається, що цей пейзаж і готель такі вишукані та грандіозні… а насправді, це місце має безліч таємниць і моторошних місць…😵‍💫👀
У центрі сюжету Елін — детектив, яка взяла вимушену паузу після однієї трагедії 😔 Вона неначе зависла у своєму стані, але поступово вивільняється зі своєї мушлі після жахливого вбивства у готелі 😒
За вікном заметіль, загроза сходження лавин і лише Елін має змогу допомогти розплутати таємничий клубок моторошних загадок 👀

❓Які таємниці ховає за своєю розкішшю будівля, яка раніше була санаторієм? Як горе минулого і страх може зламати навіть найсильнішого духом? Чи зможе Елін розгадати всі загадки?

📖 «Красивий фасад… за ним можна сховати будь-що…»
📖 «Твоє минуле — ніби барикада, за якою ти сховалася від решти світу»
📖 «Життя — це не те що з тобою просто відбувається, а те, в чому береш безпосередню участь. Змінюєш. Дієш»
📖 «Горе — немов серія вибухів. Щогодини детонує щось нове»

Після 70-ї сторінки ставало все цікавіше 👏👀
Часом було схоже на попередній прочитаний трилер («Одне за одним» від Рут Веа)
Захопливо, атмосферно, неочікувано і дуже цікаво 👏
Мій 💯 рекомендасьйон 👌
Обовʼязково читатиму книги автора далі😉

🍃🍃🍃
Дуже цікава манера опису, від імені двох персонажів 👌
І з часом розумієш, чому саме вони є головними 😉

📝 Розкішний гірський 🏞️🏘️ шале і компанія людей, які приїхали відпочити разом… що може піти не так, коли навкруги такий чудесний зимовий краєвид 👀
Ця поїздка мала згуртувати колектив, але шокуюча смерть і снігова лавина зводять нанівець всі плани…

❓Чи можна взагалі комусь довіряти ? Як розплутати ці таємниці і залишитись живим? Та який фінал нас очікує ?

📖 «У брехні таки є щось дуже заспокійливе»
📖 «Страх пробуджує в нас непомітні досі відвагу та зухвалість»
📖 «Усе розлетілося на друзки, і наші ролі — єдине, що залишилося без змін»

Після 100-ї сторінки я просто не могла відірватися 👀
І негативного персонажа здогадалася 👌
Захопливо, атмосферно і дуже цікаво 👏
Мій 💯 рекомендасьйон 👌
Маю всі книги Рут Веа, перекладені 🇺🇦 і обовʼязково прочитаю 😌👌

🍃🍃🍃
Дуже цікава манера опису, від імені двох персонажів 👌
І з часом розумієш, чому саме вони є головними 😉

📝 Розкішний гірський 🏞️🏘️ шале і компанія людей, які приїхали відпочити разом… що може піти не так, коли навкруги такий чудесний зимовий краєвид 👀
Ця поїздка мала згуртувати колектив, але шокуюча смерть і снігова лавина зводять нанівець всі плани…

❓Чи можна взагалі комусь довіряти ? Як розплутати ці таємниці і залишитись живим? Та який фінал нас очікує ?

📖 «У брехні таки є щось дуже заспокійливе»
📖 «Страх пробуджує в нас непомітні досі відвагу та зухвалість»
📖 «Усе розлетілося на друзки, і наші ролі - єдине, що залишилося без змін»

Після 100-ї сторінки я просто не могла відірватися 👀
І негативного персонажа здогадалася 👌
Захопливо, атмосферно і дуже цікаво 👏
Мій 💯 рекомендасьйон 👌
Маю всі книги Рут Веа, перекладені 🇺🇦 і обовʼязково прочитаю 😌👌