Загальне враження: книга мене не вразила. Задумка цікава, анотація інтригуюча. Власне, через неї я і зацікавилась цією книгою. Проте не так сталось, як гадалось.
😕 Кліше. Ця історія — то спроба організувати збірну солянку ледь не з усіх книг роментезі, що мені доводилось читати раніше. І на це я б ще могла заплющити очі, якби не…
😕 Нуль хімії між головними героями. Не зрозуміло як вони взагалі закохались. Просто ні сіло ні впало взяли та й поцілувались. І потім ні сіло ні впало усе решта. Я не повірила у їх почуття.
😕 Термінологія. Це було б дуже круто, якби авторка по ходу оповіді надавала вичерпні пояснення усіх фентезійних термінів того світу. Але. До кінця книги я так і не зрозуміла хто ж саме такі ті гайлори, імперіуми і енферни. Лише поверхово.
😕 Головна героїня відверто бісяча. Наче «нетакуся», але якась сповнена протиріч.
😕 Історія все ж затягнута. Динамічними можна було б назвати десь 40% від сюжету. Нащо було писати такий величезний обʼєм книги про події кількох днів? Та то на колір і смак товариш не всяк, як кажуть.

Тож продовження не читатиму😢

Не знаю, хто там казав, що у книги слабкий сюжет, чи нудно читалось.. Мені нудно не було жодної сторінки. Сподобалось все: і світоустрій, і образ головної героїні. А особливо її взаємодії з чоловічим персонажем, то підпал ❤️‍🔥

Я не фанат тропа slow burn, але тут сподобалось як це було прописано. У цій книзі була така собі суміш слоу бьорн & від ворогів до коханців. Хтось може сказати, що це не slow burn, але для мене як вони до середини книги ще не цілувалися — значить дуже навіть slow😁
Від ворогів до коханців не те щоб яскраво виражений, але є. Натяки☺️

Фінал мене розтрощив повністю. Бо я дуже прониклась персонажами та їх емоціями💔
Як тепер дочекатись перекладу наступної книги?💔💔💔

А що по мінусах — то можу відзначити дрібний шрифт. Особисто мені читати було дещо некомфортно. Та це діло дуже індивідуальне.

В цілому книга мені сподобалась. Сюжет не можу назвати закрученим/захоплюючим. Це дійсно ромком, проте поданий у нестандартній призмі чорного гумору/розчленувань/вбивств. Із плюсів зазначу розвиток стосунків між головними героями. Те, як Рован ставився до Слоун і як він турбувався про неї — однозначно історія про здорові відносини (як би це дивно не прозвучало навіть через призму про кілерів😁). Книга читається легко і дуже швидко.

❗️Для тих, кого турбують тригери: у книзі є три категорії персонажів.

Перша: головні герої. Персонажі іноді з «сірою мораллю», так би мовити. Мисливці на злочинців. Самі по собі ці персонажі насправді не тригерні. Частіше я могла охарактеризувати їх як добрих/позитивних. Скажімо так, їх методи вчинення добра просто дещо специфічні 🔪

Друга категорія: антагоністи. Ось вони здебільшого коїли певні вчинки, які були зазначені серед тригерів і можуть вам здатись жорстокими.

Третя: другорядні герої, їх я також не можу назвати тригерними.

Коли я бралась за книгу, то після прочитання тригерів очікувала чогось більш жорстокого. У тому сенсі, що я ось цих жорстоких дій очікувала саме від головних героїв. Та більшість нюансів, що були зазначені у списку, майоріли по сюжету не від них. Тож якщо вас, то турбувало, можливо я змогла цим вас заспокоїти🖤

Дуже детальних описів тригерних моментів тут не було, здебільшого згадки абзацом чи кількома реченнями, без заглиблення. Але якщо для вас це може стати неприпустимим — раджу утриматись від читання. Бережіть своє ментальне здоровʼя 🖤

Не завадило би на початку книги вказати тригери. Вони не детально прописані, та все ж є.

Персонажі такі, «притрушені». Та на все є свої причини. Рекомендую до прочитання тим, хто полюбляє дарк-романи. А ті, хто дуже чутливі, раджу обережно поставитись до читання, адже є не лише скло, а й тригерні теми.

Обожнюю комікси Деббі Тан🖤

Вони незмінно викликають у мене купу насичених емоцій. Після прочитання «Та все ок» захотілось обійняти і книжку, і саму ілюстраторку🖤🖤🖤

Ми не одні у своїх почуттях. І ми сильні. Ми всі зможемо впоратись із власними тривожними почуттями❤️‍🩹