Ця книга стала для мене справжнім ковтком тепла і добра. Вона наповнена чарівністю, м’яким гумором, щирістю і дуже живими персонажами. Я звикла до кожного з мешканців цього дому, від гномки Талії до маленького Люсі — зі своїм темним гумором і великою душею.

Лайнус, звичайний інспектор із звичайного життя, став прикладом того, як іноді несподівані люди й місця можуть змінити нас — дати новий погляд на світ, зруйнувати звичні рамки й відкрити серце.

Це добра, світла історія про прийняття, турботу, любов — у найрізноманітніших її формах. Про те, як важливо бачити не ярлики, а суть.

Це книга, яку хочеться обійняти — а ще більше хочеться, щоб за нею зняли фільм. Бо вона заслуговує жити в серцях ще багатьох.