Книга "Бунт тіла"
Аліс Міллер
Видавництво Ростислава Бурлаки, 2023
⠀
"Побиття маленьких дітей — це завжди жорстоке поводження з серйозними, часто довічними, наслідками. Пережите насильство зберігається в тілі дитини і згодом від дорослого спрямовується на інших людей
чи навіть народи або обертається у колись побитої дитини проти себе та призводить до депресії, наркоманії, важких хвороб, самогубства чи ранньої смерті. Перша частина книги ілюструє, яким чином це заперечення
правди колись пережитої жорстокості руйнує біологічне завдання тіла підтримувати життя та блокує його функції, спрямовані на забезпечення життєдіяльності. Уявлення, що до своїх батьків потрібно ставитися
з благоговінням аж до самої смерті, опирається на два стовпи. Перший складається з (деструктивної) прив'язаності дитини, що колись постраждала від насильства, до власних мучителів, яка часто проявляється в мазохістській поведінці аж до серйозних збочень. Другий стовп мораль, яка тисячоліттями погрожувала нам передчасною смертю..."
⠀
Ми всі знаємо про вплив жорстокості на дітей, та чи знаємо ми про всю глибину негативних наслідків цього?
⠀
На прикладі відомих постатей, авторка книги розповідає про вплив на життя та творчість не лише жорстокості, але й ігнорування емоційних потреб дитини: Кафка, Ніцше, Вульф, Рембо, Пруст, Джойс, Чехов, Достоєвський та Гітлер.
⠀
Чи знаєте ви причини анорексії?
⠀
Це коротка книжка, але дуже контроверсійна. Значуща.
⠀
Про книжку:
⠀
"Батьківська жорстокість не завжди виражається в побоях. До неї відноситься і недолік турботи, ігнорування потреб і переживань дітей, безглузді покарання і приниження. Список нескінченний, але що найгірше — так це те, що дитина навіть в дорослому віці повинна ховати свої справжні емоції і беззастережно поважати батьків, не дивлячись ні на що. Це правило і норма, прийнята в суспільстві. Але дистанціювання від своїх істинних почуттів призводить до конфлікту розуму і тіла, адже останнє не може переконати себе любити те, що завдає йому біль. Книга відомого швейцарського психоаналітика допоможе зрозуміти свої пригнічені почуття і досягти гармонії між душею і тілом."
⠀
#примхливачитака

Книга "Із синтезу"
Кароліна Жорж
Видавництво Анетти Антоненко, 2020
⠀
"Я хотіла винайти істоту багатоскладову, істоту з синтезу, прямо з моєї уяви. Істоту
ідеальну. Може, створити Вічність."
⠀
Я думала, що ця книга більше про віртуальний простір та втечу від реальності, але це книжка про втечу від фізичного тіла та почуттів.
Про пошук себе. Сенсу. Ідеалу.
Про примирення. Біль. Любов. Смерть.
Гірка та гарна.
Фантастична та реалістична водночас.
⠀
"Аж до мого заглиблення у віртуальну реальність, я чекала. Я інтуїтивно знала, що знайду себе в цьому, через зображення. Що те, що зветься «реальністю», з її матерією, її біосферою, було лише величезним залом очікування, перш ніж розпочнеться справжня програма мого життя, з її формуванням відкритості, відповідною назвою і зміною мелодійних нот. Наприкінці своєї кар'єри як манекенниці, я, можливо, пережила момент втрати ілюзій. Незважаючи на всі ті зображення мене, що були в обігу, це нічого не міняло в
моїй реальності. Я так і перебувала з неправильного боку
екрана. Аж поки двері не відчинилися саме там, посеред екрана. Нарешті."
⠀
Оригінально. Незвично. Цікаво.
Раджу! 9 з 10 ⭐️
⠀
Про книжку:
⠀
"У пошуках себе і абсолюту модель, яка об’їздила безліч країн, намагається врятуватись від внутрішньої порожнечі й перетнути межі реальності. І стати ідеальним зображенням завдяки своєму цифровому аватару. За футуристичними деталями високотехнологічного майбутнього ховається тотальна самотність дитини, сімейні драми й ескапізм. Це історія тіла і відображення, утворення та розпаду, загадка досконалого образу, незважаючи на смертність плоті. Авторка занурює читача в розповідь надзвичайної естетики та чистоти, яка змінює уявлення про свідомість і душу."
⠀
#примхливачитака

"Безсила"
Робертс Лорен
Видавництво READBERRY, 2024
⠀
Мені б можливо сподобалась ця історія, якби вона була не дуже явною копією/міксом "Голодних ігор", "Трону зі скла", "Безночі" та "Лайтларку"...
⠀
Якщо ви читали всі ці книжки, то читаючи "Безсилу", ви постійно будете бачити ці паралелі та дуже сильно відволікатись від історії...
⠀
Так, тут є деяка автентична ідея - хвороба Чума та відповідно "над люди" - еліта, з особливими здібностями, але на цьому вся унікальність, на мою думку, закінчується. Далі пішов калейдоскоп вдалих сюжетних копій.
⠀
Іноді мене чіпляла сама наївність історії, або надмірність почуттів героїв.

"Виконавець/вбивця/монстр, гроза всієї еліти починає казати дівчині з нетрів, яка в неї прекрасна душа, а при цьому вище її плечей не дивиться...
⠀
Або, коли наш супергерой, який може використовувати сили всіх "над людей" постійно отримує на горіхи фактично від всіх учасників ігор...
⠀
Все не зовсім погано, ні.
Часом навіть захопливо читалося, особливо діалоги Малакая і Пейден, але продовжувати серію не планую.
⠀
Якщо ви не читали всіх інших книжок, як варіант, вам може бути цікаво.
⠀
Цитати:
⠀
"- Зроби мені послугу, люба, - раптом кричить він через плече.
- Яку?
- Пообіцяй, що проживеш достатньо довго, аби встромити мені у спину ножа.
- Я тільки цього і прагну, принце, - сміюся я."
⠀
"- Я рятуватиму твоє життя знову і знову, марно сподіваючись, що
ти дозволиш мені залишитися в ньому."
⠀
"Натовпом глядачів на арені пробігає хвилька: присутні притискають один до одного вказівний і середній пальці і прикладають цей символ до своїх сердець. Діамант. Ілійський символ сили, влади та честі.
Вони віддають шану загиблим."
⠀
""Моя прекрасна Пей, що ж ти зі мною зробила?»
Як одна мить може бути таким хворим віддзеркаленням миті
іншої? Невже лише вчора його вуста промовили ці слова з бажанням, а сьогодні — вже з ненавистю?"
⠀
#примхливачитака

«Білий попіл»
Автор Ілларіон Павлюк
Видавництво Старого Лева, 2018
⠀
Чи хотіли б ви прочитати пояснення містичного явища, хай навіть літературного походження…
⠀
Дізнатися більше деталей про улюблених героїв?
⠀
І так, вашій увазі сиквел до «Вія» - повісті М. Гоголя з циклу повістей «Миргород».
⠀
Чи його інша, сучасніша інтерпретація … хай там як, але вийшло гарно!
⠀
Хоча Хома вже не той …
⠀
Динамічний, атмосферний, цікавий трилер-детектив.
⠀
Це моя друга книжка автора і я не розчарована.
⠀
Щиро раджу любителям жанру, Гоголя, панночки та Павлюка!

Я ж чекаю на свій подарунок «Я бачу, вас цікавить пітьма» від @gala_oledram і дякую всесвіту за приємні несподіванки ❤️
⠀
Цитата:
⠀
«- І що Хома цей?.. То він панночку вбив?
⠀
- А хто ж іще… - погодився беззубий.  - Його ж над її тілом знайшли, з каменюкою в руці!
⠀
- Дивне йому випробування придумали: замкнули в церкві з тілом небіжчиці…
⠀
- Та чому ж дивне! Тієї ночі в церкві всі ікони повідкривали. А для Вія це - як поклик, мовляв, бач, ми тебе не боїмося! От він туди й заявився. Дуже навіть правильне випробування.
⠀
- А якщо Хома був невинуватий?
⠀
- Якби був невинуватий, то панночка не встала б з труни і вій демонові не підняла.»

«City of Girls: A Novel»
Elizabeth Gilbert
⠀
«Місто дівчат»
Ґілберт Елізабет
Видавництво Старого Лева 2019
⠀
Дозволь собі -
Жити
Боятися
Любити
Бути собою
Просто дозволь!
⠀
Я не розуміла ціль і суть цієї книжки майже до кінця.
⠀
Книжка читалася легко, але без ентузіазму.
⠀
Я дивувалася: чому всі так захопливо пишуть про цю книжку?
Чого я не бачу?
⠀
Коли мені залишилося 200 сторінок, моя Марічка сказала:
Чекай останніх 30 сторінок!
⠀
Для мене ця цифра 78.
Це книжка останніх 78 сторінок!
⠀
Цитата:
⠀
«- Що з того, Френку? Припустімо, ти слабак. І що? Поясни мені.
- Тоді виходить, що я боягуз.
- І що з того? - не відступала я.
- Ну, це означає, що я не чоловік, а ганчірка.
Він пробурмотів це так тихо, що я ледве почула.
- Е ні, помиляєшся, - я ще ніколи не була так твердо впевнена в тому, що казала. - Помиляєшся, Френку. Це не означає, що ти ганчірка. Хочеш знати, що це насправді означає? А нічого не означає! Нічогісінького!
Він збентежено закліпав очима. Я ще ніколи не розмовляла з ним так суворо.
- А тепер слухай мене, Френку Ґрекко, - мовила я. - Якщо ти боягуз - припустімо, що так воно і є, - це нічого не означає. Моя тітка Пеґ - пиячка. Вона п‘є і не може стриматись. Алкоголь нищить її життя і її саму. І знаєш, що це означає? А нічого. Думаєш, якщо вона не може тримати себе в руках, то вона погана людина? Ганчірка? Ясно, що ні. Просто така вона вже є. З нею просто стався алкоголізм, Френку. З людьми всяке стається. Ми такі, які є, і з цим нічого не вдієш»