Історія розповідає про життя трьох жінок — Саші, Дарлі та Джонатан. Але насправді не тільки про них, бо тут все набагато глибше і ці три постаті — це ніби сукупний образ багатьох людей, які живуть на Ананасовій вулиці у Брукліні. Багатьох багатих людей.
⠀
Саша — росла в родині середнього класу. Не те щоб дуже багата, як її чоловік Корд, але й не бідна. Однак нова родина невістку приймає неохоче, сестри Корда поза очі називають її шлюбною аферисткою.
⠀
Дарлі — заради кохання відмовились від шлюбної угоди, яку в її родині всі підписують. Тепер вона без трастового фонду, а ще — без роботи, карʼєри, але з двома дітьми.
⠀
Джонатан — наймолодша з них, у родині її вважають ще дитиною. Вона працює, безнадійно закохується, страждає і відкриває для себе правду про себе і своє життя. Вона ледь не втрапляє в сіті депресії.
⠀
Вони — ніби різні. Але кожна з них — поєднана: не тільки тепер спільною родиною, але й — проблемами та намаганням знайти своє місце в цьому світі й зрозуміти, ціну грошам і тому, який вплив вони можуть мати.
⠀
Героїні книжки — ніби реальні люди, які намагаються боротися з реальними проблемами: бажання бути прийнятою новою родиною; самотністю; страхом втратити забезпечене життя й опинитися без грошей взагалі; відмовою від карʼєри заради дітей; моральними виборами: як от кохання до одруженого чоловіка чи бажання віддати всі свої статки на благодійність. Мені сподобалась, що ця книга відчувалась дуже реалістичною і живою.
⠀
Люблю такі книжки, в яких ніби стаєш частинкою історії. Водночас фінал залишився ніби не закритим до кінця, сюжет тривав, тривав і міг би ще тривати, скільки завгодно. Тут не було якогось сильного конфлікту, який би міг якось завершитися. Герої просто трішки переосмислили своє життя і на цьому все.
⠀
Ще сподобалось, як книга написана. Читати було приємно, легко. Текст гарний, вдосталь описів, деталей. Розділи почергово присвячені кожній з героїнь. Тобто є відчуття зміни планів і через це відбувається динаміка. Дженні Джексон пише чудово.