Максим "Далі" Кривцов

Максим "Далі" Кривцов пішов добровольцем ще в далекому 2014 році, потім працював у Центрі реабілітації та реадаптації, в 2022 повернувся на фронт, а в 2024 - загинув.
В цій збірці не вірші, як на мене, тут — історії. Передусім — про війну, але й про кохання. Палке, життєве, мрійливе, будь-яке.
Це непересічна поезія, що має свій стиль, склад, характер і свою музичність.
Вірші оцінювати важко, бо вже якщо пишеться, то від серця. Ця книга щира і варта уваги, хоч 1 вірш (а я думаю, що й не один), Ви знайдете — той самий, що відгукнеться. Тут є фото з фронту, є зразки "рукописних" віршів Максима.
В книжці є така листівка: "На знак вдячності, пам’яті та шани до Максима Кривцова «Далі» всі кошти, отримані від реалізації всіх накладів збірки, а також електронних примірників «Вірші з бійниці» будуть розподілятися порівну між родиною Максима та проєктом "Військо читає", який спільно провадять решта ГО «Реформація» та «Наш Формат». Усі витрати, пов'язані з друком і розповсюдженням видання, «Наш Формат» оплачуватиме власним коштом."

📝Збірка поезії Максима Кривцова відлунює кожним словом у душі 💔
Ці вірші, як кулі, залишають рани, які, мабуть, ніколи не загоїти… 😔

📑 «…сталася холодна як крига війна…урок, що зветься «Спокійне життя», закінчився»
📑 «Хай мене омине чаша війни, але якщо не омине — я спрагло нею напʼюся»
📑 «…я рахую імена тих за кого потрібно помститись»
📑 «Риє окопи Марія, кожен робить, що вміє»
📑 «Війна пахне словами…»
📑 «Жахи розростаються, наче соняхи»

Так болить і так сумно після прочитання 🥺💔
А ще, величезна гордість мати таку книгу 🇺🇦

Ці книги залишаю у бібліотеці 🥺, як згадку, про людей, які боролися 🙏 Адже, як кажуть — автора памʼятають, допоки його читають 😌

«Вірші з бійниці» Максима «Далі» Кривцова — це не просто збірка поезій, це пронизливий крик душі, вирваний з самого пекла війни. Кожен вірш – це осколок реальності, де переплітаються біль, страх, любов і надія. Автор не просто описує війну, він дозволяє нам її відчути, стати її свідками, зазирнути у вічі смерті та побачити життя, що пробивається крізь руїни.

Книга – це своєрідна бійниця, через яку ми можемо побачити війну без прикрас, відчути її на дотик. Це місток між тими, хто на передовій, і тими, хто в тилу, що дозволяє нам краще зрозуміти один одного. Вірші Максима – це не просто слова, це кулі, що вражають у саме серце, залишаючи там незабутній слід.

Загалом «Вірші з бійниці» це збірка поезій, написаних воїном. Вірші сповнені болю, страху, але й незламної віри в перемогу. Автор описує війну без прикрас, показуючи її жорстокість і безглуздість. Але водночас у його віршах є місце для любові, надії та віри в майбутнє.

Мене вразила щирість і відвертість автора. Він не боїться показувати свої слабкості, свої страхи, але водночас залишається сильним і незламним. Його вірші – це не просто опис війни, це крик душі, який не може залишити байдужим.

Ця книга – не для тих, хто шукає розваг. Вона для тих, хто хоче зрозуміти війну, відчути її на дотик, зазирнути у вічі смерті та побачити життя, що пробивається крізь руїни. Вона для тих, хто хоче зрозуміти, що таке справжня мужність і героїзм.

Кому сподобається ця книга:

Тим, хто цікавиться сучасною українською поезією.
Тим, хто хоче зрозуміти війну зсередини.
Тим, хто цінує щирість і відвертість у літературі.

«Вірші з бійниці» – це книга, яка залишає глибокий слід у серці. Вона змушує задуматися про життя, про війну, про любов і про те, що насправді важливо.

Це щирі вірші військового, болюча історія війни, в якій кожен рядок несе відлуння жахів фронту. Читати його твори — це переживати емоції та біль, які передаються через слова.

Збірка залишає відчуття запаху пороху та сирої землі, розкриваючи людяність і глибину душі поета.

Максим загинув на фронті, куди разом з собою забрав служити улюбленого кота:

Він узяв кота, схожого на тістечко
і сказав: коте, нам треба їхати
з нами, як ранок
як життя
як хвороба
сталась холодна
як крита
війна
урок що зветься "Спокійне життя" закінчився.

Дуже гарна і «глибока» поезія талановитого поета-військового. Дуже й дуже шкода, що ми втрачаємо найкращих, тому книгу варто прочитати і мати екземпляр в домашній бібліотеці.
Книга гарно оформлена, містить світлини самого автора та QR-записи деяких поезій у його власному виконанні.

«Волосся рікою вогнем пропливає між пальців

ти биті пляшки та сине волошкове море…»

Максим Кривцов (позивний «Далі»)
«Вірші з бійниці»❤️‍🩹

📚видавництво: наш формат
📑кількість сторінок: 188
📄жанр: поезія
💔моє захоплення книгою

безмежно радію, що тримаю в руках цю збірку віршів, адже для мене то не просто слова. вірші для мене - то цілий спектр емоцій. адже для того, аби передати весь зміст, торкнутися душі через невеликий обсяг тексту, треба неабияк постаратися😏 але тут це точне попадання в ❤️🥺

УВАГА! вірші з цієї збірки треба читати дозовано, бо те, як передає події автор, може довести до слів🫂

чи треба читати ці вірші? однозначно! бо тут є маленький секрет - пуста сторінка, де ви можете намалювати свої емоції після прочитання будь-якого вірша Максима, або навіть скласти власний вірш😍

книгу доповнено фотороботами автора і це дає змогу відчути настрій того місця і почути невимовлені слова❤️‍🩹

засмучує мене те, що я не змогла бути присутня на презентації книги, але можливо, хтось з вас скористався цією можливістю ☺️

і так, у мене є фаворити серед віршів💔

Світ болить
як хворе горло
заспівай мені про тишу
помовчи мені про море
патетично й поетично.

читайте продовження на сторінці 67☺️

Не змогла проникнутися всіма віршами. Проте одне незаперечно: це слова людини, яка не просто писала, а жила цими рядками, яка боролася за нашу свободу і віддала за нас своє життя. Велика шана Максиму за його відвагу, за правду, яку він залишив нам у своїх віршах. Це книга, яку варто прочитати, щоб відчути голос тих, хто стоїть на захисті нашої країни.

Коли мене запитали котра година
я відповів: війна.

Від цих віршів так боляче, що в метро не можеш зупинитися ні плакати, ні читати далі. Але це те, що потрібно читати, відчувати, проживати. Хоч і невимовно боляче 💔

Збірку віршів Максима Кривцова я чекала два місяці. Його смерть на війні викликала ажіотаж: збірка зникла з полиць кожної фізичної та онлайн книгарні країни. Довелось робити перед замовлення на новий наклад.

Вітер б’є у шибки, а я намагаюся зрозуміти: як смерть на полі бою приносить славу, шану, визнання в літературі? Це, мабуть, взаємопов’язаний процес.

З віршами Кривцова мені не п’ється кава і не паляться свічки з ароматом ванілі — напої та віск надто жадібно відтягують на себе увагу.

«Далі» — його позивний. Його тексти вивертають на виворіт, відкриваючи понівечену війною душу. Щирість поета робить боляче, а його людяність змушує переглянути піраміду цінностей — від основ до вершини. Здається, якщо потерти сторінки книги, на пальцях залишиться запах пороху і сирої землі. Це римована й болюча екскурсія на передову.

Бліндажі. Окопи. Вірші.

Я читаю цю збірку два дні. Відчуваю себе піхотинцем в амуніції страху та відчаю. Вірю кожному герою, бачу образи через рядки. Але іноді мій мозок відмовляється приймати реальність: ці жахи відбуваються на нашій землі. Вірші — не вигадка, а щира історія.
Автор убитий, як і його кіт. Але для снарядів, куль та вогню недосяжною залишиться моя пам’ять. І його вірші.

Бійниця. Бліндаж. Бійці.

Я придбала цю книгу в підтримку, маю навіть футболку, я і не підозрювала, що ці слова будуть вражами мене та підіймати такі почуття. Я читала вголос ці вірші, плакала та проживала. і так прикро, що такі автори стають відомими посметрно і я лиш можу мріяті, якими б зрозушливими могли бути рядки після війни, нашої перемоги про щось прекрасне та буденне. рядки цієї книги не залишать вас байдужими.

Читати боляче. Але потрібно.

Важлива книга, важлива поетична збірка, безцінна, як памʼять.

Максим «Далі» Кривцов був неймовірно талановитим хлопцем, загинув на війні наприкінці 2023 року. Він дуже мріяв і чекав, коли ця збірка побачить світ. Встиг підписати перші екземпляри з першого накладу. Кошти з додруку спрямовують, як допомогу його рідним.

А тепер про поезію. Вона щемка, але без сльозливого скреготу. Вона сильна і складна емоційно. Але вона віддана своєму часу і подіям. Людям, війні, світу. Вірші Максима покладені на музику.
Послухайте і подивіться проєкт Babylon’13, послухайте пісню Vivienne Mort.

Я не втомлююсь повторювати, що такі книги і така поезія фіксують час. Вони допомагають відрефлексувати події, вони карбують у памʼяті те, що не можна забувати.