Стефані Батленд

А ось до цієї книги у мене жодних нарікань. Вона мені зайшла без жодних зауважень! Я читала її незвично повільно, бо не хотілося нікуди поспішати, натомість було стійке прагнення розтягнути спілкування з героями історії на довше. Але усе гарне має скінчитися, щоби поступитися місцем новому.

Про що? Про букіністичний магазин "Загублені слова", розташований у Нью-Йорку. Власниця, Лавдей, отримала крамницю у спадок і тепер усіма силами намагається тримати її на плаву. Не зважаючи на локдаун. І ось її осяйнула гарна ідея - започаткувати книжкову аптеку, куди люди можуть звертатися зі своїми проблемами, а вона разом зі своєю працівницею Келлі, також залюбленою у книжки, із задоволенням підберуть їм книги, що можуть допомогти.

Це основна сюжетна лінія, а паралельно живуть та фонтанують інші - історії читачів, не менш цікаві, не менш зворушливі, а інколи - сумні. Бо люди, як книги. Однакових немає.

"Книжкам байдуже, скільки у вас улюблених. Улюблені книги люблять бути в компанії інших улюблених книг. Обирайте. Або не обирайте. Майте одну улюблену чи сотню.
Читачу, що б ви не робили, ви маєте рацію. Так сказано тут, у книзі".

Ще однією родзинкою є чудові списки книг, що можуть допомогти героям (тобто і нам з вами) в різних ситуаціях. І уявіть мій розпач, коли я перевірила і дізналася, що більшість рекомендованих "спокійних" детективів українською не перекладена. Будь ласочка, видавництва, змініть цю ситуацію! А дві книги перекладені, тепер треба їх шукати)

Наостанок ще раз хочу наголосити, що теж готова виписати вам цю книгу як ліки для душевного читання. Є висока вірогідність, що ви продовжите спілкування з нею і надалі. Принаймні я відчуваю, що ще перечитуватиму її та неодноразово звертатимуся до списків)