Туве Янссон

Другий том містить продовження пригод родини Мумі-тролів та широкого кола їхніх друзів, котрих у затишному мумі-тролячому будиночку більшає з кожною повістю) Знову вони потрапляють у незвичайні ситуації, знову природні катаклізми, але, як завжди, все закінчується гепіендом - бо Дружба та Любов сильніші за будь-які негаразди! Хоча б у книзі…

Як я писав у відгуку до першого тому, Мумі-тролі - це значною мірою доросла книга. В ідеалі, її варто було б прочитати спочатку ще дитиною, потім молодим, а тоді знову вже у зрілому віці. Мені вдалося лише третє) Але я не надто засмучуюсь через пізнє знайомство з Туве Янссон, бо невимовно радий, що таки натрапив та прочитав! Чого і вам бажаю!

Оцінка - 10 з 10. Поза жодними сумнівами - рекомендую.

Найкраща книга казок, яку я коли-небудь читала! Адже ці картинки, намальовані ніби олівцем, додають якоїсь чарівності. Ця книга для читачів будь-якого віку. Кожен може взяти щось для себе: у образах, поведінці, пригодах, ставлені чи принципах життя. Насправді, кожна історія по-своєму глибока, хоч і ніби вигадана для дітей. З цією книгою і відпочити можна, і поміркувати. Однозначно, вартує уваги :)

Книжка яка навчила мене любити читати ❤️

Коли книги підійдуть і дорослим і дітям🥰 Неймовірно цікаві книжки, не дарма їх так люблять❤️ Найбільше сподобалась розповідь про молодість Мумі-тата🤭 Нюхмумрик дуже класний персонаж🌟

Коли книги підійдуть і дорослим і дітям🥰 Неймовірно цікаві книжки, не дарма їх так люблять❤️ Найбільше сподобалась розповідь про молодість Мумі-тата🤭 Нюхмумрик дуже класний персонаж🌟

Коли книги підійдуть і дорослим і дітям🥰 Неймовірно цікаві книжки, не дарма їх так люблять❤️ Найбільше сподобалась розповідь про молодість Мумі-тата🤭 Нюхмумрик дуже класний персонаж🌟

Брала "мумі-тролів" ще в дитинстві в бібліотеці, і постійно поринала в добрий світ з якого не хотілось повертатись. Купила всі томи для своєї молодшої сестри, тепер у нас ще один фанат тролів в домі)

Книгу Туве Янсон “Країна мумі-тролів” зараховують до дитячої літератури. Проте, я б сказав, що в такому разі вона має дуже вузький діапазон - для менших дітей вона надто складна, задоросла, а для підлітків - уже навпаки, надто дитяча. Тобто, малеча під час читання ставитиме багато запитань, котрі неодмінно у неї виникатимуть через безліч серйозних моментів та ще невідомих їм термінів, а старші діти вже хіба поблажливо посміхатимуться на пропозицію взяти таке несерйозне читво до рук. І це не мої здогадки, такий висновок я зробив із власного досвіду.

Мабуть, в час, коли творила Туве Янсон, діти були трохи інші й дитинство у них було трохи довше. То хто ж тоді має читати “Країну мумі-тролів”? Гадаю, ми - дорослі) Для старшої людини книга достатньо дитяча, щоб з приємним теплим сумом поринути у спогади про власну безтурботну минувщину, але й при цьому не настільки проста та примітивна, щоб бути недоречною у зрілому віці.

Юні персонажі Туве Янсон кожен зі своїм характером, обов’язково окрім чеснот має і якісь вади. Приміром, один з них практично не випускає з рота запаленої люльки) У різних ситуаціях у героїв розкриваються як позитивні риси, так і негативні; але, звісно, добро завжди перемагає) Це книга про щиру дружбу та взаємостосунки. Про віру у добро. Про неодмінний гепіенд, зрештою) У реальному, “дорослому” цього ж так бракує, хіба ні?

Моя оцінка - 10 нюхмумриків з 10. Обов’язково читатиму продовження.

Неймовірна добра дитяча історія, яку можна читати і дорослим.
Люто рекомендую 🙃

Муміки - моя маленька велика любов 🫶🏻 Рекомендую у будь-якому віці на будь-який настрій 🤍 Багато тепла і любові в цій книзі.

Коли різдвяний настрій пробирається до кожного куточка світу, навіть Мумі-тролі не залишаються осторонь. У цій неймовірно теплій та кумедній історії наші улюблені герої прокидаються зі своєї зимової сплячки та стикаються з чимось абсолютно новим і загадковим — Різдвом. Вони не розуміють, що це за подія, але готові на все, аби задобрити страхітливе «чудовисько», про яке всі так переживають. Від прикрашання ялинки до випікання печива — сімейство Мумів готується до свята.
Ця книжка —портал до скандинавського зимового дива. Ілюстрації заслуговують окремої уваги. Вони виконані з такою ніжністю та увагою до деталей, що просто хочеться зупинитися і розглядати кожну сторінку. Художнику вдалося передати казковість засніженого лісу, блиск різдвяних прикрас і теплу атмосферу Мумі-дому.
Читання цієї книги нагадує про прості, але важливі речі — про сім’ю, про турботу і про те, що справжня магія Різдва живе у маленьких, щирих жестах. І, звісно, ця історія викликає посмішку навіть у найсіріший зимовий день.
«Різдво приходить у країну Мумі-тролів» ідеально підійде як для читання дітям, так і для того, щоб загорнутися в плед і знову відчути себе дитиною.

🎩🎩🎩 Мумі-тролі - це точна не та книжка, яку потрібно рекламувати. Її потрібно ЧИТАТИ і дітям, і дорослим, а ще краще разом. Ці маленькі звірятка уже давно стали класикою дитячої літератури.

🎩🎩🎩 Я не хочу розповідати про сюжет, але зупинюся на кількох моментах, які мене вразили, деякі приємно, а деякі зовсім ні.

📛📛📛 Почну з негативу. Паління! І тут мене шокував зовсім не факт куріння дорослого Мумі-тата. Хоч-не-хоч, а діти щодня бачать курців, деякі живуть в родинах, де є курці, але той момент, де паління описується як НЕшкідливе для здоров'я, мене просто збісив. Навіть з вуст Мумі-мами (!!!) звучить фраза, що куріння не завдає жодної шкоди здоров'ю, навіть зуби не жовтіють! В цей момент я хотіла викинути книгу і більше не читати її дітям, але... фрази прозвучали і треба було розрулити ситуацію. Довелося проговорити з дітьми про шкоду паління, згадати про зуби, неприємний запах, кашель курця та ін. Отож, повість "Мемуари Тата Мумі-троля" я не можу рекомендувати!!! Слів із пісні не викинеш, (а дуже хотілось би!!!) а от ті кілька речень зіпсували прекрасні враження від 170 сторінок...

🎭🎭🎭 Повість "Небезпечне літо" приємно порадувала ознайомленням з театром. Дуже незвичайно описано внутрішнє облаштування сцени, реквізитів, костюмерної, а ще цікаво обіграно написання сценарію, розподіл ролей, репетиції, малювання афіші і навіть продаж квитків. Софійка (9 років) займається в театральному гуртку, тож їй було надзвичайно цікаво і близько.

❄❄❄ "Зима-чарівниця" - надзвичайно лірична. Ми читали її в очікуванні першого снігу, практично відчували той запах, мріяли про кригу і снігові завали, їли мандарини... І тут бац - смерть! Це трохи налякало Остапчика, якому зараз 7, але мені подобається, як скандинави легко говорять з дітьми на цю тему. У нашій родині ми її вже неодноразово обговорювали, але до смерті ніколи не буваєш готовим, тож поки читаємо і проговорюємо...

🎩🎩🎩 Загальні враження від книги - двоякі. Від крайнього розчарування до захоплення! Тож вирішуйте самі - готові ви таке читати чи ні. А я тепер у роздумах, що ж там у 3 томі? Які підводні камені? Чи готова я до них???