Тисяча ударів серця

У мене зараз відчуття ніби я переглянула свій улюблений мультик дитинства про барбі.
Легесенька історія про довго і щасливо

[Кохання має звук. Воно звучить, мов тисяча ударів серця, що відбуваються в одну мить]

Я закохалася в цю книгу!
Знаєте, бувають персонажі, які настільки неймовірні, що ти відчуваєш себе залученим у їхню історію? Ось як я прийняла головних героїв — Анніку та Леннокса. Протягом усієї книги моє серце настільки хотіло, щоб вони здобули своє щастя, що билось у ритмі тисячі ударів за хвилину.

Принцеса, але водночас войовниця. Воїн, але водночас хлопець зі шляхетним серцем. Ось якими я бачила Анніку та Леннокса.
Дівчину розривав обов'язок перед рідним Кадіром, вона ладна була на все, щоб захистити свою державу. Хлопець же понад усе на світі бажав повернути свій дім — Дарейн. А потім обоє дізналися правду і перед Аннікою та Ленноксом постав новий вибір — кохання чи обов'язок!

Романтика? Чорт, так! У той момент, коли вони побачили одне одного (і ледь не вбили😅), з'явилися іскри, і після цього все стало захопливіше, цікавіше! За певних умов герої мали провести добу у обмеженому середовищі, сповнені ненависті одне до одного. Але в цьому місці сюжет зробив крутий віраж, що далі відірватися від книги було неможливо! Їх підколювання одне одного розчулювало, а їхні почуття здавалися достоту щирими та такими милими.

Розкриття таємниць були несподіваними (головного зрадника ви навряд визначите, як і я не змогла), а повільний розвиток тропу "від ненависті до кохання" забавно-романтичним. Не обійшлося без моментів, де мені хотілося кричати на головних героїв, щоб ті краще подумали, розкрили очі на очевидна. Але у вирі подій, що відбувалися із Аннікою та Ленноксом, можу зрозуміти, чому вони не завжди діяли розумно.
~
[Знаєш, навіть там, де темно, навіть у вирі війни люди іноді знаходять світло одне в одному]
Анніка та Леннокс знайшли його❤️

"Тисяча ударів серця" — це наповнений подіями роман про силу справжнього кохання. І якщо ви такий самий безнадійний романтик, як і я, то щиро рекомендую загубитися в цій книзі на кілька днів.

«Знаєш, навіть там, де темно, навіть у вирі війни люди іноді знаходять світло одне в одному.»

«Любов має звук. Це звучить так, ніби тисячі ударів серця відбуваються одночасно»

Книга настільки мила і наївна, що навіть не віриться, що персонажі повнолітні — надто вони поводяться по-дитячому.
Сподобались цитати🥹

Подекуди роман дуже зворушливий, наповнений спогадами про минуле, а іноді зустрічаються і кровожерливі сцени розправи.

Мені сподобалася кінематографічність історії, так і хочеться побачити її на великому екрані, але на цьому плюси закінчуються.

Роман надто простенький і рясніє кліше.
Неоднозначні враження, оцінюю десь на 6/10🫀