Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу

Найбільше у цій історії вражає сила контрастів: буденності і нещадності, легкого гумору і огидних деталей, розслабленої атмосфери і невимовної жорстокості.

Особлива вражає тому, що ці контрасти щоразу дуже несподівані, і якщо якісь кілька перших сторінок здається, що історія легка і іронічна, то це враження дуже оманливе.

Це справжній, безкомпромісний, брутальний і блискучий горор.

Для мене у будь-якому горорі по-справжньому страшна не надприродня, а соціальна складова, бо саме це підсилює відчуття невідворотності зла.

😈 Це історія про вампіра, що приїздить у маленьке тихе містечко на американському півдні, щоб злитися із натовпом і непомітно задовільняти свій голод. Дуже легко і органічно вливається в «тусовку», стає поважним членом спільноти і харчується найдорожчим, що є у місцевих жителів - їхніми дітьми.

😈 І образ вампіра прописаний шикарно - дуже реалістично, моторошно і небанально. З огидними деталями, але такий, в якого справді можна повірити.

Але не він найстрашніший у цій історії, а ті самі пересічні жителі, які радо приймають монстра до своєї спільноти і готові закрити очі на будь-що, бо він пропонує їм збільшення статків, і ігнорувати голоси тих, хто бачить, що відбувається насправді.

🫀 Тож перш за все - це історія про дисфункціонпльні родини, про сімейний абʼюз і тотальну неповагу до жінок.

Можливо, це прозвучить як сексизм, але я щиро здивована, що автор-чоловік описав абсолютно усіх чоловічих персонажів такими мерзенними і жалюгідними, бо абсолютно всі чоловіки у цій історії - це зло.

🎩Ну а ще це історія про те, чим небезпечні чоловіки у книжкових клубах😂 Взагалі, лінія з книжкови клубом - одна з моїх улюблених.

👹 Дуже сподобався стиль і побудова сюжету. Дуже класно прописані герої і їхня взаємодія. Дуже багато тригерів і емоційних гойдалок.

💋 Я у повному захваті від самої книги, від стилю автору, і дуже розраховую, що ми побачимо і інші книжки Гендрікса, бо на заході він наразі дуже популярний - і однозначно є за що.

Недооцінюйте жінку. А якщо це об'єднання жінок по інтересам, ще й переплітається все найдорожче (діти, сім'я), страшнішої суміші немає.
Ось і в цій книзі гурт жінок із книжкового клубу маленького містечка зустрічає нового мешканця, а він виявляється доволі цікавим вампірчиком, опис котрого ще не зустрічала. На то він і один.

Як правило, доволі складно зустріти гурт жінок, котра горою одна за одну. Тут теж піднімається ця тема, наскільки важливо довіряти та об'єднатися, або втратити все.
Ну і чоловіки. Влада і гроші змінюють їх, але аромат сексизму наповнює цю історію.

Закінчується ця історія трагічно, але настільки яскраво описана фінальна сцена, що з нею могли впоратися тільки домогосподарки.

Цитати книги: "Суть у тому, що коли докази свідчать, що твій найліпший друг Тед говорить, як качка, ходить, як качка, водить таку саму машину, як качка, то він, імовірно, качка"

У маленькому південному містечку США жінки з книжкового клубу розкривають жахливу таємницю нового мешканця. Після загадкових зникнень дітей Патриція Кемпбелл і її подруги підозрюють чарівного, але моторошного Джеймса Гарріса. У вирі містики, смертей і небезпеки вони розпочинають власне розслідування, щоб врятувати місто й зберегти мирне життя.

Мені дуже важко дати відгук на дану книгу. Важко пояснити чому мені це сподобалось і що там взагалі відбувалось. Читала я її достатньо довго для книги 444 сторінок 5 днів для мене це довго. Я відходила від кожної сторінки постійно. В книги описано багато тригерів про які не попереджали. Але мені не було страшно я розуміла символізм того, що заклав автор. Вампіри тут — не просто істоти з казок, а метафора зла, що тихо вростає у повсякденне життя, поки суспільство заплющує очі.