Остання з однорогів

Ця книга мене перенесла в дитинство і у світ казок. Адже і сама історія дуже казкова, хоча водночас глибока, і навіть трішки філософська.
⠀
Це класичне фентезі. Мені чимось трішки було схоже на «Гобіта» Толкіна. Я б назвала його подорожнім, пригодницьким, коли є герої, які подорожують і мають пройти певний шлях, щоб досягти своєї мети.
⠀
Однорожка, яка залишилась сама, вирушає на пошуки свого племені, яке пропало безвісти. Вона не знає навіть, чи живі інші однороги, але якесь сильне почуття спонукає її покинути знайомі краї та піти в невідомість. Подорожуючи, Однорожка знаходить нових друзів, але також і ворогів, втрапляє у небезпечні ситуації, але й знаходить нові можливості та відкриває незвідані для неї почуття.
⠀
Мені сподобалось, як книга написана. Тут поетична мова, дуже багато порівнянь, зворотів, описів. Дуже лірично, емоційно. У книзі є балади, вірші, поезія. Вона невелика, але я читала її кілька днів, тому що цей текст треба смакувати, а глибину твору — досліджувати.
⠀
Адже автор додає у книгу багато відсилок до інших романів, людей, історичних постатей, легенд. І це все переплітається і творить нові образи та ідеї. Інколи деякі алюзії та трактування інших романів було важко зрозуміти, бо я не читала їх або вони просто складні для мене були💡 книга розглядає такі теми як героїзм, пошук свого місця, ідентичність, кохання тощо.
⠀
Ця історія одна зі 100 кращих фентезі-романів усіх часів за версією Time. Я можу зрозуміти, чому так, адже в цій книзі багато символізму, вона глибока і філософська, змушує задуматися. Але її не легко зрозуміти та усвідомити.
⠀
Я все ж таки люблю більш динамічне фентезі. Саме тому особисто для мене ця книга не стала дуже захопливою. Хоча історія залишала по собі теплі почуття, і відчуття казковості. Але й суму теж.
⠀
👉Тут ще є доповнення — «Два серця». У цій повісті розкривається доля інших героїв, які стали для Однорожки друзями. Було цікаво почитати і його.