Життя зірки часто здається казкою – слава, багатство, натовпи фанатів. Але що ховається за цим блиском? У своїй автобіографії "Друзі, коханки і велика халепа" Метью Перрі розриває ілюзію безтурботного життя знаменитостей. Він відверто розповідає про боротьбу з залежностями, страхи, біль і самотність – ту темну сторону, яку не побачиш у серіалах чи на обкладинках глянцю.

Коли я відкрив цю книгу, то очікував залаштункових історій зі зйомок "Друзів", жартів про Чендлера Бінга та його незмінну іронію. Ну, ви ж пам’ятаєте: "Чендлер Мюріел Бінг?.. Чувак, батьки не залишили тобі жодного шансу". Але замість легкої ностальгії я отримав важку, щемливу сповідь людини, яка на піку слави боролася з болем, якого ніхто не бачив. Кожна сторінка цієї книги пронизана відчаєм – і все ж вона не про поразку, а про боротьбу.

Перрі не приховує правди. Він розповідає про роки залежності, лікарні, реабілітаційні центри і нескінченні спроби почати все з чистого аркуша. Він показує, що навіть найвеселіші люди, яких ми знаємо з екрана, можуть страждати від самотності та внутрішнього спустошення. Історія, яка могла б бути тріумфальною, виявляється нагадуванням, що слава не рятує – інколи вона лише посилює порожнечу.

Ця книга змушує задуматися. Вона не просто руйнує міф про "щасливе життя зірок", а й нагадує, що за усмішками можуть ховатися біль і розпач. Вона важлива не лише для шанувальників "Друзів", а й для всіх, хто хоче зрозуміти, як слава, залежність і боротьба з собою змінюють людину.

Так сталося, що Метью Перрі пішов із життя невдовзі після того, як я дочитав цю книгу і намагався переосмислити все, що дізнався. Чендлер Бінг залишиться з нами назавжди – молодий, дотепний, улюблений. Але справжній Метью Перрі, людина, яка подарувала світу стільки радості, залишив цей світ самотнім. І це, мабуть, найбільша трагедія його історії.

Математику часто бояться, не люблять, але поважають. Ті, хто її опанував, мають безмежні можливості для розвитку в різних сферах, від класичних наук і до сучасних ІТ (програмування, аналіз даних і т.д.). Але чому ж багато хто нехтує нею? Можливо, причина в тому, що у школі чи університеті її викладають недостатньо доступно, не пояснюючи складні концепції простими словами. Адже будь-які формули чи закони починаються з найпростіших задач: порахувати відстань, визначити розмір земельної ділянки тощо.

Книга Стівена Строгаца "Екскурсія математикою" – це саме про простоту пояснень. Вона є захопливою подорожжю у світ математики, що відкриває її красу та застосування в повсякденному житті. Автор, відомий популяризатор науки, майстерно розкриває навіть найскладніші математичні концепції через прості, інтуїтивно зрозумілі приклади. Ця книга не лише навчає, а й змушує подивитися на математику під іншим кутом – як на живу, динамічну науку, що пояснює світ навколо нас.

Однією з найбільших переваг книги є стиль викладу. Строгац уникає складної термінології та формул, натомість використовує яскраві метафори та історії, які роблять навіть абстрактні ідеї зрозумілими. Такий підхід допомагає читачам різного рівня підготовки – від школярів до дорослих, які раніше вважали математику складною та недосяжною. Окрім того, книга має практичну цінність: автор не лише знайомить із фундаментальними математичними ідеями, а й демонструє їхнє застосування у сучасному світі – у сфері штучного інтелекту, статистики, економіки та навіть біології.

Загалом, "Екскурсія математикою" – це чудова книга для всіх, хто хоче полюбити математику або принаймні перестати її боятися. Вона надихає, пробуджує цікавість і руйнує міф про те, що математика – це лише сухі формули. Навіть ті, хто не мав особливого інтересу до цієї науки, знайдуть у ній багато цікавого та корисного. Я можу сміливо рекомендувати цю книгу, адже сам усе життя вважав себе гуманітарієм, хоча й отримав "червоний диплом" з фізики. Якби в мої студентські роки було більше таких пояснень, як у Строгаца, засвоювати складні теми точно було б значно легше.

Книга Сергія Плохія "Атоми і попіл" — це захопливе й водночас тривожне дослідження історії ядерних катастроф, які назавжди змінили світ. Автор майстерно поєднує історичні факти, аналіз міжнародної політики та людські історії, показуючи, як ядерні аварії вплинули на суспільство, науку та екологію.

Сергій Плохій починає з випробувань на атолі Бікіні, Киштиму (про який в совєтські часи мовчали, і зараз не так багато літератури) й крок за кроком розглядає ключові ядерні трагедії: від Чорнобиля та Фукусіми до менш відомих, але не менш небезпечних аварій. Він показує, що їхні наслідки, на жаль, не завжди ставали уроком для людства. Навпаки, наступні катастрофи інколи виявлялися ще масштабнішими та руйнівнішими. Книга розкриває не лише технічні причини катастроф, а й політичні та соціальні чинники, що сприяли їх виникненню.

Окремо варто відзначити стиль викладу. Попри складність теми, Плохій пише легко й доступно, роблячи книгу цікавою як для істориків і науковців, так і для широкого кола читачів.

Ця книга – не лише про минуле, а й про майбутнє. Вона ставить перед читачем важливі запитання: чи можливо уникнути подібних катастроф у майбутньому? Чи зробило людство висновки з минулих помилок? Можливо, цивілізований світ і виніс ці уроки, але, як ми бачимо, наш ворог уже неодноразово порушував усі мислимі правила, знову погрожуючи світу ядерною катастрофою.

Для мене ця книга стала особливо цікавою, адже, маючи фізичну освіту, я багато років захоплююся історією, а Сергій Плохій – один із моїх улюблених авторів. Рекомендую всім, хто цікавиться історією, наукою та сучасними викликами ядерної безпеки.

Мушу зізнатися: мої знання з історії Ізраїлю не такі глибокі, як хотілося б, адже ця країна має багато чого повчального. Спершу я хотів прочитати цю книгу лише заради одного розділу – про те, як вдалося знайти та затримати Адольфа Айхмана на території Аргентини.

Але зрештою книга виявилася значно цікавішою, ніж я очікував, тож прочитав її повністю. Це захопливий погляд на одну з найефективніших і найзагадковіших спецслужб світу. Автори розповідають про ключові операції Моссаду, розкриваючи не лише їхню майстерність і тактику, а й ризики, моральні дилеми та політичні наслідки.

Історії про ліквідацію нацистських злочинців, боротьбу з тероризмом та викрадення ядерних секретів читаються як трилер, але це реальні події, що вплинули на хід історії. Особливо вражає рівень підготовки агентів і їхня здатність діяти в найнебезпечніших умовах.

Книга вдало балансує між фактами та художнім стилем викладу, що робить її легкою для читання. Водночас вона змушує замислитися над тим, наскільки спецслужби можуть змінювати світ і де проходить межа між необхідністю та етикою.

Рекомендую всім, хто цікавиться історією, геополітикою та спецопераціями.

Для України ця книга також видається корисною, зважаючи на кількість воєнних злочинів, скоєних на нашій землі. Вона містить і менш очевидні, але важливі уроки – наприклад, наскільки часто ізраїльські спецслужби та їхні очільники з’являлися в пресі, давали інтерв’ю, розповідали про свою діяльність. Це дозволяє зробити цікавий висновок: справжній успіх спецслужб любить тишу. Звісно, не всі операції Моссаду були успішними – були й невдачі. Але загалом їхня робота є одним із найцікавіших прикладів у сучасній історії.

Ця книга відкриває очі на те, наскільки критичною стала напівпровідникова індустрія для всього світу. Чипи вже давно не просто частина смартфонів і комп’ютерів – вони керують сучасною військовою технікою, включаючи ракети та дрони, які щодня атакують українські села та міста.

Автор доступно пояснює, як виробництво мікросхем перетворилося на поле битви між світовими державами, а контроль над ланцюгами постачання став стратегічною перевагою. Особливо вражає, як залежність від кількох ключових виробників може впливати на геополітичні конфлікти та безпеку цілих країн.

Книга змушує замислитися про вразливість сучасного світу, де технології не просто визначають комфорт життя, а можуть вирішувати питання війни і миру.

Оповідь починається буквально з самого початку, з винайдення технології, розуміння її важливості та можливостей, і закінчуючи нашими днями. Окреме місце присвячено "успіхам" СРСР — вмінню красти та відставати на роки у розвитку.

Це обов’язкове читання для тих, хто хоче зрозуміти, чому боротьба за чипи стала однією з головних війн нашого часу. І, цілком можливо, попереду нас чекають серйозні потрясіння, адже війна за найбільшого виробника чипів (Тайвань) може початись буквально найближчими роками. І від неї світ та світову економіку труситиме не менше, ніж від нинішньої російсько-української війни...