Математичний аналіз, матаналіз, матан — якби його не називали, та це був, мабуть, найскладніший і найстрашніший предмет на першому курсі 😱 (те, що і як навчали в школі до того — абсолютно інший рівень). Ми вчили, ми готувались, ми зубрили конспекти день і ніч. Особливо після того, як напередодні половина паралельної групи отримала талони на іспиті… Я тоді, певно, весь конспект могла розказати напам'ять: усі визначення, твердження, аксіоми, формули, теореми та їх доведення. Я ідеально знала теорію і навіть могла застосовувати її до розв'язування практичних завдань +/- успішно. Не знала я лише одного — НАЩО було то все вчити і яке прикладне значення того матану 🤔. З часом виявилось, що матаналіз — то були ще квіточки в порівнянні з тим, що нас чекало попереду 😄, але питання його практичного застосування так і залишилось загадкою. Ось це, власне, і є головною причиною того, чому я вирішила прочитати дану книгу.
Перш за все мушу зазначити, що "Безмежну силу математики", на відміну від підручників і конспектів з матаналізу, я читала з посмішкою. Та й снодійного ефекту від неї не було 😁. Автор надзвичайно легко й просто пояснює складні теми: з численними ілюстраціями, наочними зрозумілими прикладами, кумедними метафорами і навіть анекдотами, ще й робить це дуже красномовно й елегантно. Візьмемо, наприклад, таку цитату: "Число π, зі всіма своїми протилежностями, - це наче весь матаналіз у мініатюрі. Це портал між прямим і круглим, єдине, але при цьому нескінченно складне число, баланс порядку і хаосу. Зі свого боку, матаналіз використовує нескінченне, щоб вивчати скінченне, необмежене, щоб вивчати обмежене, і пряме, щоб вивчати вигнуте". Гарно ж написано 🙂. При цьому математичний аналіз пояснюється поступово, з точки зору історичного розвитку математики загалом, з численними згадками видатних науковців всіх часів та через призму їхніх наукових відкриттів, з повільним і логічним переходом від простіших тем до складніших.
По цій книзі помітно, що науковці, які мають справу з математикою, з благоговінням ставляться до предмету свого зацікавлення. Річард Фейнман: "Матаналіз - це Божа мова". Кеплер "розгадав давню загадку руху планет і втілив у життя мрію Піфагора - довів, що Сонячною системою управляє певна божественна гармонія". Піфагор: "Природа - глибоко математична річ". Стівен Строґац: "Ніхто не розуміє чому, але Всесвіт - глибоко математична річ". Він також стверджує (і доводить у своїй книзі), що Всесвіт підвладний законам природи, які можна виразити мовою матаналізу за допомогою диференціальних рівнянь.
Автор книги розглядає й пояснює різноманітні поняття та явища матаналізу, зокрема, такі як: нескінченність, границі, числа π та е, маятники, закони руху, дотичні, похідні, інтеграли, диференціали, різноманітні функції, степеневі ряди, нескінченно малі величини, звичайні диференціальні рівняння і диф.рівняння з частинними похідними, системи нелінійних рівнянь, метод Фур'є, задачу трьох тіл, горизонт прогнозування і т. д., - та їхнє величезне значення для математики загалом, фізики, астрономії, хімії, комп'ютерних наук, інженерії, економіки, фінансів, медицини, біології тощо. Він пояснює чому комп'ютери, мобільні телефони, бездротовий зв'язок, телебачення, комп'ютерна анімація та моделювання, МРТ, КТ, УЗД, GPS, радари, лазери, мікрохвильовки тощо, стали можливими завдяки відкриттям матаналізу. Окрім того, дуже цікавими виявилися два останні розділи: про майбутнє матаналізу та приклади того, наскільки моторошно ефективним він буває.
Якщо ви не надто дружили з матаном до сих пір або дуже мало з ним незнайомі, якщо цікаво дізнатись історію розвитку математики, довжиною біля 3 тисячоліть, якщо хочете зрозуміти прикладне значення математичної теорії, чи просто поглянути на математичний аналіз з нової, захопливої точки зору — ця книжка точно для вас (ну хіба що ви вже дуже недолюблюєте математики — тоді книга навряд чи зможе зробити диво 🤷🏻♀️).