Міхаель Бар-Зохар

«Заради захисту цивільних держава іноді змушена робити те, що суперечить нормам демократії. Так, це правда, що в спецзагонах на кшталт нашої межі дозволеного можуть розмитися. Саме тому командир мусить бути впевнений, що його люди — найкращі. Найбрудніші акції треба здійснювати найчеснішим».

Ця книга мене зацікавила ще на етапі анонсу, адже ізраїльський "Моссад" є однією з найвідоміших  та найефективніших спецслужб світу. Про нього багато чула, але інформація була уривчаста і ніяк не структурована. Захотілося більше деталей, особливо після раніше прочитаної книги "Досконала зброя", де згадувалося про співпрацю американських та ізраїльських спецслужб на теренах кіберпростору.

Книга розглядає саму організацію "Моссаду", її найвідоміші, найризикованіші й найрезонансніші операції та визначні досягнення, а також найгучніші провали й удари по іміджу, найефективніших керівників та найкращих агентів, не оминаючи увагою міжусобиці й внутрішні проблеми, а також про методи й засоби досягнення цілей і принципи роботи.

Наприклад, розказано про одну з найважливіших операцій, якою була боротьба з іранською програмою з розроблення ядерної зброї, що загрожувала стерти Ізраїль з карти світу. До таємної війни залучали подвійних агентів, диверсійні групи, саботаж, воєнні операції, ліквідацію ключових науковців ядерної програми, сприяння перебіжчикам, організацію авіакатастроф, вибухів та аварій на ядерних об'єктах, кібератаки. Була й співпраця з американським ЦРУ, британським МІ6 та спецслужбами інших країн. Хоч було й чимало невдач, проте набуття Іраном ядерного статусу вдалось відкласти на роки.

Багато написано й про найвизначніших й найуспішніших керівників та агентів організації. Наприклад, про одного з найкращих керівників "Моссаду" - Меїра Даґана, прозваного Царем Тіней. Окрім успішного протистояння іранській ядерній програмі, "Моссад" несе відповідальність за низку зухвалих операцій на Близькому Сході, на рахунку Даґана перемоги в протистоянні із Сирією, "Хезболлою", "Хамасом" та "Ісламським джихадом". "Меїр наділений унікальною здатністю розробляти антитерористичні операції, схожі на блокбастери". І справді, читаючи про деякі операції "Моссаду", не лише пов'язані з Даґаном, виникало враження, що це епізоди з якогось висококласного шпигунського фільму чи бойовика — геніальні, продумані, видовищні, драматичні.

Розповідається й загалом про історію створення "Моссаду". Зокрема, про те, як протягом першого ж року існування новонароджена спецслужба зіткнулася з насильством, внутрішніми чварами, жорстокістю і вбивствами й мала шанси стати організацією на кшталт КДБ, і наклепи, фальсифікації, тортури та вбивства були б її повсякденною практикою. Натомість методи тодішнього її очільника підпали під заборону. Спецслужба обмежила власну силу, і надалі її операції ґрунтувалися на правових і моральних принципах, що забезпечували права особи.

Читання було схоже на перегляд багатосерійного гостросюжетного серіалу, про політичні, військові й шпигунські ігри, про віртуозних шпигунів і подвійних агентів, про вистежування й покарання нацистських злочинців, терористів й ворогів Ізраїлю, порятунок і захист євреїв хоч би де вони перебували. Останнє, до речі, стало одним з головних принципів "Моссаду": він мав стати не просто "рукою Ізраїлю", а "рукою" всіх євреїв світу — захищати євреїв, хоч би де вони перебували, і забезпечувати їхню імміграцію до Ізраїлю; не шкодувати жодних зусиль, жодних ресурсів і жодних жертв, щоб повертати додому своїх людей. "Іноді місія з повернення на батьківщину відданих нації є найбільш значущою."

Загалом, книга була досить цікавою й дуже пізнавальною.

Я дуже чекала на цю книгу і рада, що її придбала. Здивована тим, що операції Моссаду 5 років тому вже розсекречені для вільного доступу, бо в нас досі деякі радянські справи під грифом таємно. Деталі операцій, відданість громадян своїй країні та власним принципам, ризик власним життям, — це все про Моссад.
Взагалі я спочатку надихалась цією книгою, але після останніх новин про Ізраїль, якось охолола. Але книжку все одно раджу!

Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» я придбала онлайн на початку повномасштабного вторгнення, коли думати про щось інше було складно...
І книга настільки мене вразила, що після неї я почала глибше цікавитися діяльністю Моссаду: прочитала «Амазонки Моссаду», подивилася серіал «Фауда» і зараз занурююсь у ще одну книгу — «Встань і вбий першим». Якщо вам цікаві реальні історії про спецслужби, ризик і боротьбу за виживання, «Моссад» точно варто прочитати.

«Амазонки Моссаду» – захоплива правда про жінок-розвідниць 🕵️‍♀️🔥
Ця книга – справжній вибух адреналіну! Якщо вам подобаються історії про шпигунство, силу духу та відвагу, фемінізм, то «Амазонки Моссаду» Міхаеля Бар-Зохара вас точно вразить. 📖✨

Це не художній роман, а документальна збірка неймовірних історій про жінок, які працювали в одній із наймогутніших розвідок світу – ізраїльському Моссаді. Вони проникали в найнебезпечніші місця, ризикували життям, виконували складні операції і доводили, що шпигунство – це не лише «чоловіча» справа.

У книзі зібрано реальні історії агенток, які брали участь у найскладніших операціях: від полювання на терористів до порятунку євреїв із ворожих країн. Вони використовували свою чарівність, кмітливість і сміливість, щоб виконати місію, і часто платили за це високу ціну.

Що вразило?
Справжні історії – це не вигадка, а факти, які захоплюють більше, ніж будь-який трилер.
Жінки у шпигунстві – рідко можна знайти книги, що так глибоко розкривають жіночу роль у розвідці.
Напруга на кожній сторінці – стиль написання динамічний, неможливо відірватися!

"Амазонки Моссаду" – це книга, яка показує, що справжня сила не має гендеру. Вона відкриває завісу над секретним світом шпигунства та залишає після себе відчуття глибокого захоплення.

У книзі невеликими розділами описані важливі події в історії Ізраїлю і кожен розділ присвячений конкретній жінці, котра боролася за свої права та за свою країну. Мені, як не дивно, це дуже відгукується, оскільки зараз наша країна бореться за право існування і ми в ній так само, не залежно від статі. Але було цікаво почитати, як тендітні, часто заміжні жінки та матері таємно від своїх рідних (або й разом з рідними) робили надскладну роботу і передавали розвіддані, як вони долали кордони ворогуючих земель, як боролися з власними страхами... І я, мабуть, нікого не здивую, коли напишу, що тут була і невіра в те, що жінка, може зробити щось краще ніж чоловік і також чимало зрад, через які розвідницю катували і вбивали... Для мене це було дуже важко читати, але я поставила 10, оскільки ці жінки неймовірні і вони (навіть якщо не вижили) неймовірно сміливі, вірні, розумні і хитрі. Після таких книг у мене і рана на серці і натхнення одночасно (бо я трохи боягузка, але прочитане надає якоїсь впевненості у силах і що від долі не втечеш, але життя проживеш достойне)💚

«Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» розповідає як про найбільш резонансні та захоплюючі операції Моссаду (викрадення Адольфа Айхмана, запобігання терористичних атак на ізраїльські цілі), так і про менш відомі.

Що мене вразило найбільше — це не просто хронологічний виклад подій, а здатність авторів зробити кожну операцію живою і емоційною. Вони детально описують не лише стратегії та тактики, а й людські переживання та моральні дилеми, з якими стикалися агенти. Книга дозволяє розглянути Моссад не як непогрішиму машину, а як організацію, яка робить помилки, вчиться на них і постійно вдосконалюється.

Також мене вразило, наскільки глибоко проаналізовано діяльність Моссаду в контексті не лише політики, а й психології, стосунків між країнами та геополітичних ігор. Це книга, яка змушує задуматися про багато аспектів, не завжди очевидних, на перший погляд.

Не можу не відзначити, що стиль авторів простий та зрозумілий, хоча книга має багато технічних деталей, вона не здається «занадто важкою» або академічною. Хоча спочатку читалось важко, бо у мене немає глибоких знань історичного контексту, але потім все перетворилось у захопливе читання.

Рекомендую цю книгу всім, хто цікавиться розвідкою, історією та геополітикою. Це не лише вражаюче чтиво, але й чудовий урок того, як важливі навіть найменші деталі, і як добре сплановані операції можуть змінювати все.

Насамперед варто сказати, що книга цікава і завдяки ній можна багато чого дізнатися про роль жінок на службі у ізраїльської розвідки "Моссад". Але манера написання в неї така, що в мене відчуття, ніби я прочитала якусь казку🤔 В історії, описані в ній, я цілком і повністю повірила, але от спосіб викладення цих історій для мене чомусь видався якимсь не дуже серйозним і подекуди реально нагадував вже якийсь фікшн 😅

А ще варто додати, що якщо ви (майже) нічого не знаєте про контекст Ізраїлю (як я), то в тексті буде важко зорієнтуватися і зрозуміти, що відбувається і чому саме так відбувається. Наприклад, для мене залишається загадкою причина необхідності нелегального перевезення агентками "Моссаду" євреїв до Ізраїлю. Чому саме нелегально? Якщо це питання коштів, то організуйте трансфери за власний кошт. Можливо, я дійсно контекст не розумію, але коли на цьому пів книжки побудовано, а пояснення нема, то важкувато 😅

Однак насправді після прочитання вчергове запевнюєшся в тому, що жінки - неймовірні і для них немає нічого неможливого. На сторінках цієї книги я зустрілась з дійсно дуже хоробрими та відданими бійчинями "Моссаду" і історія кожної з них вражає 💪

Моя порада - якщо будете братись за цю книжку, краще мати якесь підґрунтя і розуміти контексти ліпше за мене 😅

"Я — логемет, бійчиня Моссаду".
Від цієї репліки пробігає мороз по шкірі. Це настільки впевнене твердження, сповнене гордості, впертості та наполегливості, що ці емоції передаються через сторінки.

Їм байдуже на компліменти преси стосовно зовнішності та привабливості. Найголовніше для амазонок те, що вони рівні з чоловіками.

Впевнена, що буду ще не раз шукати в цій книзі підтримки, мотивації та натхнення. Адже якщо змогли логемет, то зможу і я.

Щиро вражена історіями та місіями, викладеними у цьому виданні. Дякую авторам та "Нашому формату" за можливість зазирнути у світ ізраїльської розвідки.

"Я — логемет, бійчиня Моссаду".
Від цієї репліки пробігає мороз по шкірі. Це настільки впевнене твердження, сповнене гордості, впертості та наполегливості, що дані емоції передаються через сторінки.

Їм байдуже на компліменти преси стосовно зовнішності та привабливості. Найголовніше для амазонок те, що вони рівні з чоловіками. І вони змогли це довести спершу керівництву Ізраїлю, потім і всьому світу.

Я впевнена, що ще не раз буду потребувати повторно прочитати цю книгу в пошуку натхнення та мотивації. Адже якщо змогли вони, то мені також все під силу. Ці жінки є прикладом для наслідування, є підтвердженням фемінної сили та незламності, є восьмим чудом світу.

Перебуваю в щирому захопленні від цих історій та місій. Вдячна за це видання)

Мушу зізнатися: мої знання з історії Ізраїлю не такі глибокі, як хотілося б, адже ця країна має багато чого повчального. Спершу я хотів прочитати цю книгу лише заради одного розділу – про те, як вдалося знайти та затримати Адольфа Айхмана на території Аргентини.

Але зрештою книга виявилася значно цікавішою, ніж я очікував, тож прочитав її повністю. Це захопливий погляд на одну з найефективніших і найзагадковіших спецслужб світу. Автори розповідають про ключові операції Моссаду, розкриваючи не лише їхню майстерність і тактику, а й ризики, моральні дилеми та політичні наслідки.

Історії про ліквідацію нацистських злочинців, боротьбу з тероризмом та викрадення ядерних секретів читаються як трилер, але це реальні події, що вплинули на хід історії. Особливо вражає рівень підготовки агентів і їхня здатність діяти в найнебезпечніших умовах.

Книга вдало балансує між фактами та художнім стилем викладу, що робить її легкою для читання. Водночас вона змушує замислитися над тим, наскільки спецслужби можуть змінювати світ і де проходить межа між необхідністю та етикою.

Рекомендую всім, хто цікавиться історією, геополітикою та спецопераціями.

Для України ця книга також видається корисною, зважаючи на кількість воєнних злочинів, скоєних на нашій землі. Вона містить і менш очевидні, але важливі уроки – наприклад, наскільки часто ізраїльські спецслужби та їхні очільники з’являлися в пресі, давали інтерв’ю, розповідали про свою діяльність. Це дозволяє зробити цікавий висновок: справжній успіх спецслужб любить тишу. Звісно, не всі операції Моссаду були успішними – були й невдачі. Але загалом їхня робота є одним із найцікавіших прикладів у сучасній історії.

Книга мені сподобалася, виправдала мої очікування і вразила героїчністю жінок які свідомо вирішували займатися такою складною і надзвичайно ризикованою роботою. Однозначно книга підійде тим кому цікава тема розвідки, шпигунства і масштабу операцій які описуються у цій книзі !

Дуже цікава книга з розповідями успішних та не дуже операцій. Вражена.